Західний Тянь-Шань

До Західного Тянь-Шаню відносять Киргизький хребет, Таласький Ала-Тоо, Чаткальський хребет, Курамінський хребет, Пскемський хребет, Угамський хребет і Каратау.

Хребти утворені з осадових, метаморфічних і вулканічних порід періодів протерозою та палеозою: глинистих мінералів, вапняку, піщаників, мармуру, гнейсів, гранітів, сланців, екструзійних порід тощо).

Формування гірських хребтів проходило під час герцинського горотворення. Надалі західна частина Тянь-Шаню зазнала вирівнювання. Тому в міру просування зі сходу на захід хребти поступово знижуються від 4500-5000 м до 3500-4000 м, а висота вершин Каратау не перевищує 2176 м.

Надра багаті на корисні копалини. У палеозойських і протерозойських породах виявлені поліметалеві руди (в тому числі мінерали свинцю, заліза, молібдену, ванадію), фосфорити. У міжгірських долинах у мезозойських і кайнозойських відкладеннях є родовища нафти, бурого і кам'яного вугілля. Є видобуток каоліну і виробництво будівельних матеріалів.

У Західному Тянь-Шані починаються річки Чу, Талас і Сирдар'я.

З огляду на віддаленість від океанів клімат різко континентальний. Середня температура повітря у південно-західних передгір'ях складає -3 — -5° С у січні та 20-25° С у липні. Середня температура у верхньому поясі -10 — -15° С у січні та 10-15° С у липні. Середньорічна кількість опадів становить 150—450 мм біля підніжжя гірських долин, 450—800 мм на середніх висотах і 800—1600 мм на великих висотах.

Чітко виражена висотна поясність ландшафтів: напівпустелі і пустельні степи змінюються гірсько-степовим поясом; вище розташовуються лукові степи, чагарникові зарості і листяні ліси; субальпійські і альпійські луки поширені в основному на півночі і не утворюють суцільного покриву. На висоті 3600-3800 м — ландшафти нівально-гляціальної зони.

У гірських долинах і схилах розвинені зрошуване землеробство і тваринництво.

• Казахстан: Каратауський заповідник, Аксу-Джабаглинський заповідник, Сайрам-Угамський національний парк.
• Узбекистан: Чаткальський заповідник.
• Киргизстан: Сари-Челецький заповідник, Беш-Аральський заповідник, Падишатинський заповідник.

17 липня 2016 року під час засідання Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО до загального списку було включено транскордонний природний об'єкт «Західний Тянь-Шань». Відтепер Західний Тянь-Шань присутній у списках об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Казахстані, Узбекистані і Киргизстані[1].

• Западный Тянь-Шань // Казахстан. Национальная энциклопедия. — Алматы: Қазақ энциклопедиясы, 2005. — Т. II. — ISBN 9965-9746-3-2.