Защипіна Наталія Олександрівна

Защипіна Наталія Олександрівна
Народилася 14 січня 1939(1939-01-14)[1] (83 роки)
Москва, СРСР
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність кіноакторка, телеведуча, акторка театру
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії (1961)
Знання мов російська
Заклад МАТС
Роки активності 1944 — тепер. час
Нагороди
IMDb ID 0953641

Наталія Олександрівна Защипіна нар. (14 січня 1939(1939-01-14)[1], Москва, СРСР) радянська і російська актриса театру та кіно. Заслужена артистка РРФСР (1972).

Біографія

У віці чотирьох років Наталя була відібрана режисером Віктором Ейсимонтом для зйомок у фільмі «Жила-була дівчинка». Наташа зіграла роль Каті — маленької блокадниці, яка пережила весь жах блокади Ленінграда[2]. Так відбувся її акторський дебют у кінематографі. Поки дівчинка росла, вона знімалася досить багато: в 1945 році Наташа знялася в ролі Лидочки у фільмі Іллі Фреза «Слон та мотузочок» (у тому фільмі вона знімалася разом з Фаїною Раневською), у 1948 році — фільм «Першокласниця» Іллі Фреза, у 1949 році — «У них є Батьківщина» Олександра Файнциммера. Оцінюючи успіх даних картин, діячі мистецтв Слава Цукерман і Борис Парамонов називали дівчинку «радянською Ширлі Темпл»[3][4].

Ближче до закінчення школи Наталя стала замислюватися над свою майбутньою професію. Мама наполягала на тому, щоб Наталя йшла навчатися на піаністку, але сама Наталя мріяла про професію акторки. Разом зі своїми друзями спробувала вступити до театральних вишів Москви, але її переслідували невдачі — у приймальних комісіях вважали, що дівчина розпещена кіно. Глибокої осені 1954 року, вона вступила на акторський факультет Всеросійського державного інституту кінематографії, на курс Ольги Пижової. Під час вступу довелося приховати свій кінематографічний досвід, і педагог дізналася, що на її курсі навчається досить відома юна кіноактриса, лише на другому курсі. Виш закінчила в 1961 році.

Наталія після ВДІКу вирішила йти не на «Мосфільм», а пішла до театру. Її відразу взяли до Московського академічного театру сатири. Головний режисер театру Валентин Плучек відразу поставив молодій актрисі умову: спочатку вона повинна стати гарною актрисою, а до тих пір, поки цього не відбудеться, зніматися не можна. І Наталя не брала жодної пропозиції зніматися, хоча таких було багато. Проте наприкінці 1960-х років потік запрошень зніматися вичерпався. Її появи після цього епізодичні чи пов'язані з перенесенням на телеекран вистав Театру сатири.

В 1961 році була однією з перших ведучих КВК[5]. Також подарувала свій голос іноземним мультиплікаційним персонажам головних героїв диснеївських мультсеріалів: бурундуку Чіпу з мультфільму «Чіп і Дейл поспішають на допомогу», місіс Клювдії з «Качиних історій» та Міранді з «Чокнутого».

Творчість

Ролі в кіно

Ролі в театрі

Московський академічний театр Сатири

  • 1973 — «Пеппі Довгапанчоха»[6] Пеппі
  • 1974 — «Маленькі комедії великого будинку» Дружина
  • 2000 — «Неаполь — місто мільйонерів»[7] Ассунта, племінниця Аделаїди
  • 2002 — «Гра»[8] пані Атуєва
  • 2010 — «Як пришити стареньку» страховий агент
  • 2011 — «Вечірній виїзд товариства сліпих»[9] щаслива бабуся з онуком в колясці
  • 2018 — «Де ми?!…» Родіона Овчинникова[10] друга мати

Мультфільми

  • 1948 — Квітка — семибарвиця Женя

Радіоспектаклі

  • 1978 — Неймовірні пригоди Буратіно та його друзів лисиця Аліса

Дубляж і закадрове озвучення

  • 1984 1986 Спрут Ельза Каттані, Ольга Камастра (1-ша та 2-га частини, закадрове озвучення Центральне телебачення СРСР, 1986 р.)
  • 1992 — Світ кролика Пітера місіс Пуш
  • 1990 Твін Пікс[11][12] Кетрін Мартелл, Сара Палмер, Норма Дженнінгс, Леді З Поліном, Надін Герлі (закадровий переклад ДТРК «Останкіно»)
  • 1990 Чіп і Дейл поспішають на допомогу[13] Чіп, Ірвіна Аллен (у серіях «Бджоли — справа ризикована»), Кісмет (у серіях «Не щастить, так не щастить»), Кассандра (у серіях «Не щастить, так не щастить») (дубляж Телевізійна студія кінопрограм 1990—1991, 52-і серії)
  • 19901992, 1994 Качині історії місіс Клювдия, кореспондент Вебра Уолтерс, Золотко Голді, Матуся Гавс (2 сезон), місіс Крякшелл, Афродаки (у серіях «День святого валентина»), другорядні персонажі
  • 1991 — Чудеса на віражах Кицюня Кабудл (І зорі меркнуть), Муфик Вандершмер, бегемотиха (Час не чекає) (дубляж Телевізійної студії кінопрограм «Останкіно» 1991—1992 рр.)
  • 1993 — Каспер і його друзі Мама Каспера, матуся Г'ю, золота рибка, дружина мсьє Ренуара, миші, качині скаути, деякі епізодичні жіночі ролі (Дубляж телевізійної студії кінопрограм «Останкіно» 1992—1993 рр.)
  • 1993 — Справжні мисливці за привидами мадам Лафарж
  • 1994 — Кіт Фелікс інші ролі в епізодах
  • 1994 — Баскетбольний лихоманка Івон (в 15-й серії), епізодичні персонажі
  • 1994 — Війна роботів Crasher
  • 1994 — Топо Джиджио (закадровий переклад)
  • 1995 Русалонька мама Себастьяна (студія «Піфагор» на замовлення РТР, 1995 р.)
  • 1996 — Чокнутий Міранда Відважна (45-65 серії), Диландра «Діл» Пікель (у серії «Коли тато зайнятий»), Оленя (у серії «Рознощик квітів») (дубляж студії «Піфагор» за замовленням РТР, 1996)
  • 1997 — Олівер Твіст Шахрай, жіночі персонажі

Примітки

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Каждый театр - легенда. Независимая газета. 18 січня 2011.
  3. Шерли Темпл. Радио Свобода. 23 квітня 2003.
  4. Русский европеец Евгений Шварц. Радио Свобода. 6 червня 2007.
  5. Лирический диктор. Светлана Жильцова: “Я жила в золотом веке телевидения”. Московский комсомолец. 29 листопада 2011.
  6. Детский музыкальный театр «Юного актера». Итоги сезона. Эхо Москвы. 19 червня 2010.
  7. В “САТИРЕ” ОБЪЯВИЛИСЬ МИЛЛИОНЕРЫ. Московский комсомолец. 5 лютого 2000.
  8. Премьера спектакля Игра в театре Сатиры; бенефис Спартака Мишулина. Эхо Москвы. 19 квітня 2002.
  9. В Театре Сатиры остановился поезд. Известия. 11 квітня 2011.
  10. На сцене театра Сатиры развернулась фантасмагория с участием Александра Ширвиндта. Вечерняя Москва. 7 лютого 2018.
  11. Ну и денёк. Эхо Москвы. 8 квітня 2010.
  12. Русские голоса Twin Peaks
  13. Назад в СССР: самые милые девочки нашего кино. Антенна-Телесемь. 29 серпня 2019.

Посилання

Телеінтерв'ю:

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.