Зборівський повіт (Австро-Угорщина)

Зборівський повіт — адміністративна одиниця у складі Австро-Угорщини, ЗУНР, Польщі та СРСР у 19041940 роках. Територія сучасного Зборівського району Тернопільської області.

Зборівський повіт
ОкругЗолочівський (до 1867)
Коронний край Королівство Галичини та Володимирії
Країна Австрійська імперія
Австро-Угорщина
ЦентрЗборів
Площа 637 км²
Населення 60 665 (1910)

Адміністративний центр — місто Зборів, населення якого становило близько 4 800 мешканців

Географія

Територія становила 667 км². Населення — 60 665 осіб (1910).

Зборівський повіт на північному сході межував з Волинню, на сході — з Тернопільським, на півдні — з Бережанським, на заході— з Золочівським, на півночі — з Бродівським повітами.

За часів Австро-Угорщини

Повіт був створений 1 вересня 1904 р. шляхом відокремлення судового округу Зборів від Золочівського повіту.

Повіт за переписом 1910 року налічував 59 гмін (самоврядних громад) і 44 маєтки та займав площу 637 км². Якщо в 1900 р. населення території майбутнього повіту становило 54 972 особи, то в 1910 році тут проживало 60 665 осіб. Тут була більшість українців-грекокатоликів (68 %), євреї становили близько 10 % населення.

1 вересня 1911 р. до вже наявного судового округу Зборів було додано судовий округ Заложці (з Бродівського повіту).

Період ЗУНР

Повіт входив до Тернопільської військової області ЗУНР. Повітовим комісаром спочатку був судовий радник Стефан Павлюк, його змінив адвокат д-р Василь Душеньчук, далі був Олекса Мельник, інженер-агроном товариства «Сільський Господар». Міським комісаром Зборова обраний адвокат Маркіян Процик. Для судового округу Поморяни повітовим комісаром спочатку був обраний учитель народної школи Денис Стельмах, а від кінця 1918 р. — о. Дмитро Склепкович, парох у Поморянах.[1]

Костишин Ілія обраний від повіту делегатом Української Національної Ради ЗУНР.

Під польською окупацією

Зборівський повіт

пол. Powiat zborowski

Місто Зборів
Найбільше місто Зборів
Регіон Тернопільське воєводство
Гміни 7 сільських і 3 міські
Офіційна мова польська
Населення
 - повне 81 400 (1931)
 - густота 87
Площа
 - повна 941 км²
Дата заснування 1904

Включений до складу Тернопільського воєводства після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР.

Зміни адміністративного поділу

Зборівський повіт

1 січня 1926 р. із сільської гміни (самоврядної громади) Мшана Зборівського повіту вилучена територія розпарцельованого (розділеного) фільварку «Мшана» і з неї утворено самостійну гміну Конопниця[2].

15 червня 1934 р. села Лукавець, Батьків і Маркопіль передані до Бродського повіту зі Зборівського[3].

Відповідно до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 26 липня 1934 року «Про поділ повіту Зборівського у воєводстві Тернопольському на сільські ґміни»[4], 1 серпня 1934 року у Зборівському повіті були утворені об'єднані сільські ґміни (відповідають волостям).

Міста (міські ґміни)

  1. містечко Заложці — місто з 1934 р.
  2. містечко Зборів — місто з 1934 р.
  3. м. Поморяни

Сільські ґміни

Кількість:

1920—1926 рр. — 67

1926—1934 рр. — 68

1934 р. — 65

1934—1939 рр. — 7

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Богданувка Богданувка (Богданівка), Бялковце (Білківці), Даніловце (Данилівці), Мшана, Конопниця (з 01.01.1926), Нєстєровце (Нестерівці), Осташовце (Осташівці), Сервери (Сировари), Яцковце (Яцківці) 9
2 Ґміна Гукаловце Волчковце (Вовчківці), Гарбузув (Гарбузів), Гнидава, Гукаловце (Гукалівці)Івачув (Івачів)Манаюв (Манаїв)НищеПерепельники, Ярославіце (Ярославичі) 9
3 Ґміна Заложце БліхВертелка, Гонтова, Загоже (Загір'я)Мільно (Мильне)Панасувка (Панасівка)Подбережце (Підберізці)Ратище (Ратищі)Ренюв (Ренів)Серетець, Чистопади 11
4 Ґміна Зборув Зарудзє (Заруддя), Кабаровце (Кабарівці)Коршилув (Коршилів)Кудобинце (Кудобинці)Кудиновце (Кудинівці)КраснаМетенюв (Метенів)Млиновце (Млинівці)Єзєжанка (Озерянка), Плесняни (Плісняни)Подгайчики (Підгайчики)Пресовце (Присівці)СлавнаТравотлоки (Травотолоки)Тустоглови (Тустоголови)Урлюв (Вірлів), Цецова (Цецівка)Ярчовце (Ярчівці) 18
5 Ґміна Єзєрна Єзєрна 1
6 Ґміна Олеюв Беремовце (Беримівці)Бялоглови (Білоголови)БзовицяБялокєрница (Білокриниця)ЛопушаниМонілувка (Монилівка)Нетєрпінце (Нетерпинці)Олеюв (Оліїв), Тросцянєц Велькі (Великий Тростянець) 9
7 Ґміна Поможани БогутинБубщани (Бібщани)Годув (Годів)Жабін (Жабиня), КальнеМахновце (Махнівці), Рожадув (Розгадів)Торгув (Торгів) 8
передано до Бродівського повіту Батькув (Батьків) (до 15.06.1934), Лукавець (до 15.06.1934), Маркополь (Маркопіль) (до 15.06.1934) 3

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Населення

У 1939 році в повіті проживало 87 970 мешканців (60 005 українців-грекокатоликів — 68,21 %, 13 815 українців-латинників — 15,7 %, 6 150 поляків — 6,99 %, 2 635 польських колоністів міжвоєнного періоду — 3 %, 5 365 євреїв — 6,1 %)[5].

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 81 413 населення ніби-то було аж 39 624 (48,67 %) поляків при 39 174 (48,12 %) українців, 2 522 (3,1 %) євреїв і 12 (0,0 %) німців) суперечать шематизмам і даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище), та пропорціям за допольськими (австрійськими) і післяпольськими (радянським 1940 та німецьким 1943) переписами.

Радянський період

27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Тернопільської області[6].

17 січня 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на Зборівський і Заложцівський район.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.