Зброя на нових фізичних принципах

Проблема масового впливу тератогенних речовин набула яскравої вираженості, коли у 2-й половині 20 сторіччя у Європі почали народжуватися діти із дефектами кінцівок. Через талідомідову трагедію постраждало більш ніж 10 тисяч людей. Проблема морфогенезу з точки зору тератології зацікавила дослідників. Алан Т'юринг у 1952 році написав статтю «Хімічні основи морфогенезу» (англ. The chemical basis of morphogenesis), у якій увів у розгляд формальний об'єкт "реакція-дифузія" (Р-Д-системи). У Р-Д-системі дифундують та взаємодіють два гіпотетичних агенти - морфогени. Макроскопічне рівняння, яке керує еволюцією розподілів концентрацій ${\displaystyle X}$ та ${\displaystyle Y}$ виглядає наступним чином:

${\displaystyle {\frac {\partial X}{\partial t}}=P(X,Y)+D_{X}\nabla ^{2}X,\quad \quad {\frac {\partial Y}{\partial t}}=Q(X,Y)+D_{Y}\nabla ^{2}Y.}$

Головним припущенням є припущення про наявність авто- й кроскристалічних ланок у перетвореннях ${\displaystyle X}$ та ${\displaystyle Y}$, завдяки яким функції локальної динаміки ${\displaystyle X}$ та ${\displaystyle Y}$ виявляються нелінійними. Розвиток ідеї Т'юрінга про "хімічну основу морфогенезу" відбувався так, що "математичні механізми" самоорганізації макроскопічного порядку виявилися дослідженими дуже ретельно, однак на практиці це не допомогло обґрунтувати ідею. Відтак ця формальна модель, яка дозволила Т'юрінгу встановити принципову можливість механізму самовпорядкування, особливого значення не має.

З тих пір ведуться дослідження в області морфогенезу з метою виявлення його механізмів. Багато робіт на цю тему перейшли у секретну сферу. Однак деколи просочуються дані дійсно фундаментальних досліджень у области морфогенезу[10].

Особливостями генетичної зброї є її таємність, нелетальність. Нехай ${\displaystyle s_{i}=\sum _{j}s_{ij}}$ - кількість алелей серед новонароджених, ${\displaystyle u_{ij}=S_{ij}/\sum _{ij}S_{ij}}$ - частота генотипів, ${\displaystyle p_{i}=s_{i}/\sum _{i}s_{i}}$ - частота алелей. Тоді ${\displaystyle p_{ij}=p_{i}p_{j},\quad \quad i,j={\overline {1,n}}.}$

Це співвідношення у генетиці має назву закону Харді-Вайнберга. Окрема нація має своє "етногенетичне" обличчя, і розроблювана різними країнами генетична зброя націлена на спотворення облич одне одного.
Варто зауважити, що термін "генетична зброя" є недостатньо чітким. Наприклад, легалізацію наркотичних засобів у ряді країн можна вважати генетичною війною, яка б'є по етногенетичному обличчю, генофонду нації, спотворюючи його.

Через свою секретність генетична зброя не має статусу демократичності як результат волевиявлення націй щодо необхідності її застосування. Відтак засудження людьми заходів по її застосуванню є єдиним стримуючим чинником на противагу отриманню вигоди від застосування такої зброї.

Особливий вид перспективної зброї спрямованої енергії, ґрунтований на використанні лазерного випромінювання для ураження людей і виведення із ладу військової техніки (передусім, оптико-електронних систем розвідки і управління зброєю). У такій зброї можуть застосовуватися газові, твердотілі і хімічні лазери з відповідними системами управління і наведення.

Нині використовуються лише низькоенергетичні лазерні пристрої. Разом з цим експериментально перевірена можливість силового ураження лазерним променем конструкційних елементів військової техніки. у тому числі корпусів балістичних ракет і інших літальних апаратів. Проте поява на озброєнні військ і сил флоту зразків такого типу зброї доки проблематична в силу його громіздкості, великої енергоємності і інших негативних експлуатаційних чинників. У 2010—2011 рр. ВМС США здійснили випробування твердотілого лазера, призначеного для захисту кораблів від малих суден. Окрім цього, розробляються бойові лазери повітряного, наземного і космічного базування.

Специфічні програмні засоби, призначені для контролю, дестабілізації або втручання в роботу інформаційних систем і комп'ютерних мереж супротивника з метою пригнічення комунікацій, політичної агітації, виведення з ладу керованої за допомогою ЕОМ зброї, вирішення інших завдань. До кіберзброї відносяться:

• Комп'ютерні віруси — програми, здатні до самореплікації (розмноження) шляхом пересилки через відкриті комп'ютерні мережі, перенесення через портативні носії інформації, завантаження через інтернет-сайти.
• «Черв'яки» — різновид комп'ютерних вірусів, проникаючих на ЕОМ через уразливості в операційних системах і програмах. Черв'яки часто використовуються для організації DDoS- атак («відмова в доступі» — одночасне звернення з безлічі комп'ютерів до іншого персонального комп'ютера, мережі або інтернет-сайту такої кількості мережевих запитів, яка істотно уповільнює або блокує комп'ютерну систему жертви або супротивника).
• Програми-шпигуни потайним чином встановлюються на комп'ютер з метою збору інформації про конфігурацію комп'ютера і мереж, активності користувачів, текстах, що вводяться на комп'ютері, і таке інше
• Программы-трояни («логічні бомби») — програми, поширювані потайно або під виглядом нешкідливих, але таких, що мають недокументовані здібності, що не належать до основного заявленого завдання програми. Назва сходить до легенди про «Троянського коня».

Одна і та ж програма може належати відразу до декількох категорій шкідливого програмного забезпечення. В деяких випадках творці шкідливих програм не переслідують які-небудь цілі, а займаються їх написанням з суто хуліганського інтересу. Але частіше творці мають конкретну кримінальну, політичну або військову мету. Залежно від ставлення, юридичного статусу і виконуваних завдань, фахівців, розробляючих або навмисно поширюючих шкідливе програмне забезпечення, прийнято називати хакерами, кіберзлочинцями або експертами в галузі інформаційної безпеки.

Відзначається, що створення багатьох нових засобів масового знищення людей і згубної дії на екологічний баланс планети є, по суті, злочинним і суперечить ряду засадничих міжнародних правових документів, наприклад[2]:

• Конвенції про заборону військового і будь-якого іншого ворожого використання засобів дії на природне середовище 1977 року,
• Конвенції про заборону розробки, виробництва і накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї і про їх знищення 1972 року.

Проте, зарубіжні військові фахівці передрікають перспективне майбутнє деяким зразкам озброєнь, ґрунтованим на нових фізичних принципах, незважаючи на високу вартість їх розробки і виробництва[2].

• Стратегічна оборонна ініціатива
• Військова справа
• Зброя
• Агентство передових оборонних дослідницьких проектів США

• Екологічна зброя // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 75.
• Рогозин Д. Оружие на новых физических принципах. Словарь-справочник «Война и мир в терминах и определениях» (русский). Информационный сайт voina-i-mir.ru. Процитовано 11 вересня 2016.
• Оружие на новых физических принципах (нетрадиционное оружие). Словарь-справочник «Термины МЧС» (русский). Официальный сайт МЧС Российской Федерации. Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 12 вересня 2016.
• Общая характеристика оружия на новых физических принципах (русский). Вебсайт starol.org. Архів оригіналу за 29 вересня 2016. Процитовано 11 вересня 2016.
• Владимир Гундаров (19 червня 2015). Оружие на новых физических принципах (русский). Вебсайт nvo.ng.ru. Процитовано 12 вересня 2016.
• Яременко Р.Д., Кочетков В.Г. Общие сведения об оружии, основанном на новых физических принципах. Электронный учебно-методический комплекс дисциплины «Общевоенная подготовка» (русский). Вебсайт www.ivo.unn.ru. Процитовано 12 вересня 2016.
• Характеристика оружия на новых физических принципах (русский). Информационный сайт «Военсервис.рф». Процитовано 12 вересня 2016.

• Ковтуненко О.П., Богучарський В.В., Слюсар В.І., Федоров П.М. Зброя на нетрадиційних принципах дії (стан, тенденції, принципи дії та захист від неї). - Полтава: ПВІЗ. - 2006. - 248 с. - .