Геофізична зброя

Геофізична зброя — гіпотетична зброя, об'єктом впливу якої є навколишнє природне (геофізична) середовище гідросфера, літосфера, приземні шари атмосфери, озоносфера, магнітосфера, іоносфера, навколоземний космічний простір.[1][2]

Загальна характеристика

Ідея геофізичної зброї полягає в тому, щоб створити механізм штучного викликання і націлювання на певні райони руйнівних природних катаклізмів. Серед таких природних катаклізмів називають[1]:

  • землетруси, тектонічні зрушення і розломи, виверження вулканів і викликані ними вторинні катастрофи (наприклад, цунамі). Геофізичну зброю, орієнтовану на використання як вражального фактора цих катаклізмів, зазвичай називають «тектонічною зброєю»[1];
  • атмосферні катастрофи (торнадо, тайфуни, смерчі, зливи), а також загальний стан клімату на певній території (посухи, заморозки, ерозія). Зброю, яка могла б викликати їх, називають «кліматичною зброєю»;
  • руйнування озонового шару над окремими територіями (створення «озонових дір»), з метою «випалювання» й опромінення природною радіацією Сонця (озонна зброя);
  • вплив на водні ресурси (повені, цунамі, шторми, селі, снігові лавини);
  • вплив на екологію (екологічна (біосферна) зброя).

Вважається, що можливість таємного застосування геофізичної зброї невелика, оскільки багато країн, зокрема США, Росія, Німеччина, Франція, Велика Британія і Японія мають різноманітні системи моніторингу навколишнього середовища.[2]

Існування

Нині не існує офіційних підтверджень існування геофізичної зброї або її розробки в тих чи інших державах. Разом з тим, відомо, що діючи на процеси в нижніх шарах атмосфери, можливо спровокувати проливні дощі, град, тумани[1]. Утворюючи затори на річках і каналах, викликають повені, затоплення, порушення судноплавства, руйнування гідроспоруд[1]. Вивчається можливість зміни температури повітря шляхом розпилення речовин, які поглинають енергію сонця, зменшуючи кількість опадів[1]. Для дії на природні процеси можуть використовуватись хімічні речовини: йодисте срібло, карбамід, тверда вуглекислота, вугільний порох, сполуки брому, фтору[1]. Можливе використання потужних генераторів електромагнітних випромінювань, теплових генераторів й інших технічних засобів[3].

В якості доказу ефективності застосування геофізчинї зброї слід вказати використання США під час війни в Південно-Східній Азії розпилу у хмарах йодистого срібла для ініціювання дощів з метою сковування дій збройних сил Північного В'єтнаму[1]. Як наслідок здійснених у 1967-1972 роках 2600 вильотів літаків загальний обсяг опадів збільшився на 30 % порівняно з середнім багаторічним рівнем[1].

Примітки

  1. Ковтуненко О. П., Богучарський В. В., Слюсар В. І., Федоров П. М. Зброя на нетрадиційних принципах дії (стан, тенденції, принципи дії та захист від неї). — Полтава: ПВІЗ. — 2006. — С. 140—157 .
  2. Виталий Васильевич Адушкин. Станислав Иванович Козлов. Это — миф… Или все-таки реальность? Критический взгляд на геофизическое оружие // Независимое военное обозрение, 2006-04-21
  3. Слюсар В. И. Новое в несмертельных арсеналах. Нетрадиционные cредства поражения. //Электроника: наука, технология, бизнес. — 2003. — № 2. — С. 66.

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.