Звершхановський Фелікс Андрійович

Фелікс Андрійович Звершхановський (нар. 5 листопада 1943, станція Кайсацька, Кайсацький район, Сталінградська область (нині Палласовський район, Волгоградська область) пом. 4 січня 2019, Тернопіль[1]) — український лікар-терапевт, доктор медичних наук, професор.

Звершхановський Фелікс Андрійович
Народився 5 листопада 1943(1943-11-05)
станція Кайсацька, Кайсацький район, Сталінградська область, РРФСР, СРСР (нині Палласовський район, Волгоградська область, Росія)
Помер 4 січня 2019(2019-01-04) (75 років)
Тернопіль, Тернопільська область, Україна
Місце проживання Тернопіль, Тернопільська область, Україна
Країна  СРСР Україна
Alma mater Тернопільський державний медичний інститут
Галузь хірургія, ендокринологія
Заклад Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського
Чернівецький медичний інститут
ТОВ «Супрамед»
Звання професор
Ступінь доктор медичних наук
Нагороди премія Сороса

Життєпис

Народився в селі Кайсацьке Сталінградської області, що розташоване у межах українського історичного та культурного регіону Жовтий Клин.

1961 року поступив до Тернопільського державного медичного інституту. Наступного року змушений був перервати навчання через призов до армії. Пройшовши строкову службу, у 1965 році повертається до інституту, який закінчує 1970 року. Його однокусниками були, зокрема, Ярослав Боднар, згодом — професор, завідувач кафедри патологічної анатомії із секційним курсом і судової медицини Тернопільського національного медичного університету, Сюзанна Локай — професор кафедри терапії ТДМУ, Віктор Шідловський — професор кафедри загальної та оперативної хірургії з топографічною анатомією, Віталій Цимбалюк академік НАМН України, президент Національної академії медичних наук України[2].

Після закінчення інституту впродовж 1970—1973 років працював лікарем-терапевтом в селищі Великий Глибочок Тернопільського району. У 1973 році перейшов до Чернівецького медичного інституту. У 1979 році повернувся до Тернопільського державного медичного інституту. Спочатку працював асистентом, згодом доцентом кафедри терапії і сімейної медицини факультету післядипломної освіти. З 1991 по 1995 рік працював на посаді професора кафедри пропедевтики. У 1996 році обраний професором кафедри терапії та сімейної медицини факультету післядипломної освіти. Тривалий курирував терапевтичну службу залізничної лікарні станції Тернопіль.

У 1979 році отримав науковий ступінь кандидата медичних наук, захистивши дисертацію на тему «Деякі показники біохімії жовчі при хронічному холецистогепатиті». У 1989 році захистив докторську дисертацію на тему «Вільно-радикальне окислення ліпідів та антиоксидантна система при гостро-дуоденальних виразкуваннях». У 1991 році отримав вчене звання професора.

Був директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Супрамед» в Тернополі[3].

Наукова, громадська та педагогічна діяльність

Наукова діяльність присвячена дослідженню зовнішньої секреторної функції печінки, ролі перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи в патогенезі виразкової хвороби, проблеми лікування внутрішніх органів у працівників залізниці.

Лектор та спікер провідних програм з пульмонології.

Автор понад 165 статей та наукових доповідей, 7 декларативних патентіа на винаходи та 35 раціоналізаторських пропозицій.

Праці

  • Состояние перекисного окисления липидов у лиц пожилого возраста с язвенной болезнью желудка // ТА. 1984. № 2 (у співавторстві);
  • Особливості проведення лікувальних, профілактичних та реабілітаційних заходів у хворих на хронічний обструктивний бронхіт з урахуванням патології шлунка // Вибрані пит. реабілітації гастроентерол. хворих. Чц., 1996;
  • Працівники локомотивних бригад та машиністи спеціального самохідного рухового складу — особи високого ризику виникнення серцево-судинних подій // Медицина транспорту України. 2007. № 4(24) (у співавторстві);
  • Пульмонологія в практиці сімейного лікаря. Т., 2008 (у співавторстві);
  • Алгоритми діагностики і лікування невідкладних станів у терапевтичній практиці. Т., 2008 (у співавторстві).

Нагороди

Примітки

Джерела

Література

  • Оксана Буська. Медицина – його покликання та захоплення // Газета «Медична академія». — 2013.   20 (249) (26 жовтня).

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.