Зворотний бік Місяця (телесеріал)
«Зворотний бік Місяця» - російський містичний детективний телесеріал, вільна адаптація британського серіалу «Життя на Марсі» виробництво BBC[1]. Виконавець головної ролі — Павло Дерев'янко.
Зворотний бік Місяця | |
---|---|
Тип | телесеріал |
Телеканал(и) |
Росія Перший канал (2012: 1 сезон; 2016: 2 сезон, 1-8 серії); Фінляндія Yle (2016: 2 сезон); Росія Пятница! (2018: 1-2 сезоны) Повтори Україна Інтер (2012: 1 сезон); Росія Мир (2018—2021: 1 сезон); Росія Че (2019—2020: 1-2 сезоны); Росія П'ятий канал (2020: 1 сезон) |
Жанр | поліційна драмаd, фантастика, детектив, містика і драма |
Формат зображення | 1080p (HDTV) |
Тривалість серії | 50 хв. |
Компанія | "Кінослово" на замовлення продюсерської компанії «Среда» |
Режисер | Іван Сауткін |
Ідея | Олександр Котт |
На основі | Життя на Марсі |
Оператор |
оператор Леван Капанадзе |
Розробка |
Олександр Щербаков, Ірина Пивоварова, Сергій Калужанов |
Виконавчий продюсер |
Олександр Цекало, |
У головних ролях |
Павло Дерев'янко, |
Композитор | Павло Єсенін |
Країна-виробник |
Росія Україна |
Мова оригіналу | російська |
Перший показ | 5 листопада 2012 — 11 березня 2018 |
Кількість сезонів | 2 |
Кількість серій | 32 (24+8) |
Посилання | |
Сюжет
Перший сезон (16 серій)
Дія починається в 2011 році. Протягом трьох років капітан московської поліції Михайло Соловйов йшов по сліду жорстокого і хитрого маніяка «Рудого», який тероризував столицю вбивствами молодих жінок. У день планованого арешту «Рудого» Михайло дізнається про смерть батька, з яким не бачився більше 30 років. Під час затримання маніяк вбиває напарника Соловйова, а самого капітана збиває автомобілем.
Прийшовши до тями після аварії, Михайло виявляє, що перемістився в часі і опинився в 1979 році в тілі свого батька — капітана міліції Михайла Івановича Соловйова. При цьому фізичне тіло самого Михайла залишається в 2011 році і перебуває в лікарні в стані коми, завдяки чому Михайло, перебуваючи в минулому, може періодично чути розмови, які ведуть з ним в лікарняній палаті його близькі, колеги та лікарі. Не розуміючи до кінця, що з ним сталося, він, утім, намагається адаптуватися до нових обставин, працюючи радянським міліціонером під виглядом власного батька і одночасно йде по сліду маніяка «Рудого», який теж перемістився з 2011 року до 1979-го. Попутно капітан Соловйов намагається з'ясувати, в чому причина метаморфози, що трапилася з ним, і шукає спосіб повернутися назад в свій час і тіло. Втручання Михайла в хід історії поступово змінює його майбутнє.
Другий сезон (16 серій)
Після фінальної вирішальної сутички з Маніяком «Рудим» Михайло Соловйов виходить з коми, але виявляється в альтернативному 2011 році, де СРСР не розпався, а люди вже літають на Марс. У новій реальності у Михайла несподівано з'являються дружина і дочка. Ситуацію погіршує повернення до його життя Каті, в яку він закохався під час подорожі в минуле і яка виявляється дочкою тієї самої дівчини з 1979 року .
Разом з Михайлом до альтернативного 2011 року потрапляє і Маніяк «Рудий», мета якого — вбити всіх близьких Михайла[2].
Фільмування і показ
1 сезон (16 серій)
За словами Олександра Цекало, підготовча робота над першим сезоном серіалу велася п'ять років. Сценаристам довелося повністю переробити сценарій оригінального британського серіалу Бі-бі-сі «Життя на Марсі», щоб підлаштувати події під радянські реалії минулого. Зйомки Москви 1970-х років проходили в Мінську[3][4].
Прем'єра першого сезону відбулася на «Першому каналі» 5 листопада 2012 року[5]. 3 грудня 2012 року відбулася прем'єра сезону на українському каналі «Інтер»[4] .
2 сезон (16 серій)
У листопаді 2012 року в інтерв'ю радіостанції «Ехо Москви» Олександр Цекало і режисер Олександр Котт повідомили, що почали роботу над другим сезоном телесеріалу[6][7]. Зйомки проходили з 30 липня по 25 грудня 2014 року[8] в Мінську та Борисові[9].
7 вересня 2014 року на сайті «Першого каналу» з'явився уривок другого сезону серіалу[10]. 26 лютого 2016 року з'явилися перші анонси нового сезону[11] . 9 березня вийшли нові анонси[12] . Прем'єра другого сезону відбулася на фінському телеканалі Yle 4 липня 2016 року[13] . 25 листопада 2016 року анонси знову стали показуватися на «Першому каналу»[14] . Прем'єра другого сезону в Росії відбулася 5 грудня 2016 року[2].
«Перший канал» визнав, що рейтинги переглядів занадто низькі і перервав показ 2-го сезону після 8-ї серії[15]. Олександр Цекало в своєму інтерв'ю журналу " Tatler " прокоментував рішення каналу[16] :
Чому це не пішло? Можна говорити все що завгодно. Можливо, утопії та антиутопії — ще не працюючий у нас жанр. Мені цей серіал подобається. Але це моя думка проти думки глядачів. А рішення, показувати далі чи ні, повинен приймати канал, як рефері. Паралельно на " Росії " йшов в цей час шістнадцятий сезон " Таємниць слідства " з дуже хорошими цифрами. Значить, в цій битві «Зворотний бік Місяця» програв «Таємницям слідства», які мені, може бути, особисто не так близькі, але я повинен поважати думку глядача і рішення каналу. Значить, десь щось було зроблено не так.
Повністю другий сезон серіалу був показаний в російському телеефірі на каналі "Пятница!" 10 і 11 березня 2018 року[17][18] і посів п'яте місце в десятці найпопулярніших програм каналу за період з 5 по 11 березня 2018 року[19] .
У ролях
Актор | Роль |
---|---|
Павло Дерев'янко | Михайло Михайлович Соловйов (2011) / Михайло Іванович Соловйов (1979) |
Світлана Смирнова-Марцинкевич | Катерина Іванівна Фадєєва (1979) / Катерина Геннадіївна Фадєєва |
Ірина Марцинкевич | Катерина Іванівна Фадєєва (2011) |
Іван Шибанов | Микола Павлов, маніяк «Рудий» |
Семен Трескунов | маніяк «Рудий» в дитинстві |
Карина Разумовська | Людмила Соловйова (1979) |
Ірина Нарбекова | Людмила Соловйова (2011) |
Євгенія Крегжде | Надя, колишня дружина Соловйова |
Євген Богомолов | Миша Соловйов (1979) |
Олег Алмазов | Григорій Котов, майор міліції (1979) |
Володимир Лаптєв | Григорій Іванович Котов, генерал (2011) |
Дмитро Гусєв | Ігор Сергійович Жолобов, капітан міліції |
Олександр Ляпін | Степан Дубченко, лейтенант міліції |
Сергій Бєляєв | Сергій Пряхін, капітан міліції, судмедексперт |
Сергій Галахов | Андрій Дронов |
Сергій Карякін | КДБ (1979) / Генеральний секретар ЦК КПРС (2011) | Павло Саврасов, співробітник
Євген Нікітін | полковник Кирилов (2011) (в першому сезоні зіграв Саврасова у віці) |
Андрій Назимов | Карл Трофимов (1979) |
Андрій Гусєв | Карл Володимирович Трофимов (2011) |
Анна Корнєєва | Зоя, медсестра |
Анна Цуканова | Аліса Сергіївна Зак, коханка Михайла Івановича Соловйова |
Земфіра Вербицька | циганка (2011) |
Анжела Лекарєва | циганка (1979) |
Олександр Сирин | Ілля Абрамович Сорокін, психіатр |
Олег Іванов | Петро Михайлович Тихонов, дипломат |
Ігор Ясулович | Ігор Гурвіц, поет |
Світлана Солянкіна | Раїса Гурвіц |
Любов Тихомирова | Валентина, клофелінниці |
Сергій Колтаков | Всеволод Уколов, актор |
Іван Агапов | Левченко |
Олександр Яценко | Ігор Крамер, учень ювеліра |
Борис Войцеховський | Леонід Варшавський, композитор |
Василь Козлов | Кочубей, лейтенант |
Сахат Дурсунов | Теймур |
Дмитро Мирон | Олександр, експерт |
Марина Зубанова | мати Комарова |
Сергій Бадичкін | Вознюк, телевізійний майстер |
Михайло Есьман | Коливанов, режисер |
Катерина Чебишева | Пеппі, подруга Карла |
Олександр Цекало | «Дому-2» | Тимофій Никанорович, будівельник
Віктор Цекало | Карлсон (Борис Аркадійович) |
Артур Федорович | Володимир Висоцький |
Дмитро Мухін | Михайло Ходорковський |
Михайло Шпилевський | Михайло Горбачов |
Ваня Левченко | Філя Кіркоров |
Діма Музиченко | Федя Бондарчук |
Олег Коц | Євген «Жека» |
Дмитро Межевич | охоронець |
Анатолій Голуб | водій «Форда» |
Юлія Кадушкевич | продавець телевізорів |
Іван Мацкевич | ВПС СРСР | полковник
Анатолій Гур'єв | тренер |
Зінаїда Зубкова | господиня квартири |
Олександр Алексєєнко | Юрій Лужков |
Анатолій Терпіцкій | Сергій Собянін |
Андрій Макаревич | камео |
Євген Меньшов | диктор (камео) |
Анна Шатілова | диктор (камео) |
Прадьюмна Чаттерджі | Раджив Сингх, який зник індус |
Макс Максимов | Єгорович, опалювач в лазні № 5 |
Олена Константинова | Маша Сказкіна, експерт-криміналіст |
Володимир Кристовський | Ковальов, тренер з боксу |
Анатолій Горячев | Олег Димов, майор міліції |
Маргарита Ісайкова | Шура, дочка Соловйова (2011) |
Відгуки та критика
- Кінокритик Олексій Смагін, подивившись кілька серій, відмітив, що «основна лінія виглядає багатообіцяюче», але «актори дуже переграють» і порівнює російський ремейк з англійським оригіналом[20]:
Якщо в англійській версії реакція головного героя на змінилася обстановку було показано правдоподібно, то російська нагадує «Прибульців в Америці» або «Чорного Лицаря». Це не комедія, це містичний серіал, але творці, мабуть, про це забули.
- Газета «Вечірня Москва» знайшла в телесеріалі кілька анахронізмів[21]. Також газета пише про такі кіноляпи:
- На відривному календарі Соловйова день 1 вересня 1979 року — неділя, коли насправді це була субота.
- Соловйов зустрічається з Володимиром Висоцьким і той переймає від Соловйова фразу «Злодій повинен сидіти у в'язниці!». Але серіал «Місце зустрічі змінити не можна» вперше був показаний вже 11 листопада 1979 року, а його зйомки почалися 10 травня 1978 року.
Нагороди
- 2013 рік — три призи Асоціації продюсерів кіно і телебачення в номінаціях:
- «Найкращий телевізійний міні-серіал (5-16 серій)»,
- «Найкраща режисерська робота» (Олександр Котт),
- «Найкращий актор телевізійного фільму / серіалу» (Павло Дерев'янко).
Див. також
- " Життя на Марсі " — англійська версія телесеріалу.
- " Прах до праху " — спін-офф англійської (оригінальної) версії телесеріалу.
- " Життя на Марсі " — американська версія телесеріалу.
Примітки
- Мария Лаврентьева, Надежда Дунаева. (5 листопада 2012). Есть ли жизнь на «Обратной стороне Луны»?. Вечерняя Москва. Архів оригіналу за 30 грудня 2012. Процитовано 10 березня 2018.
- «Обратная сторона Луны»: чего ждать от новых серий. Первый канал. 29 листопада 2016. Процитовано 2 грудня 2016.
- Валентина Зорина (16 листопада 2012). Цекало помог Деревянко отправиться в прошлое. Аргументы и факты. Процитовано 2 грудня 2016.
- «Интер» покажет «Обратную сторону Луны». Интер. 28 листопада 2012. Процитовано 2 грудня 2016.
- На Первом канале премьера многосерийного мистического детектива «Обратная сторона Луны». Первый канал. 5 листопада 2012. Процитовано 2 грудня 2016.
- Елена Афанасьева (18 листопада 2012). Сериал «Обратная сторона Луны»: качественная адаптация или ностальгия по прошлому. Гости: Александр Цекало и Александр Котт. Эхо Москвы. Архів оригіналу за 13 січня 2013. Процитовано 10 січня 2013.
- Российская адаптация «Жизни на Марсе» идёт на второй сезон. Kinomania.Ru. 18 січня 2013. Процитовано 25 січня 2013.
- Сериал «Обратная сторона луны» получит второй сезон. Cinemotionlab. 17 березня 2014.
- Минск превратили в Москву эпохи «альтернативного СССР» в сериале «Обратная сторона Луны — 2». Интерфакс-Запад. 13 грудня 2016.
- Обратная сторона Луны — 2. Фрагмент фильма. Первый канал. 7 вересня 2014.
- Обратная сторона Луны-2. Анонс. Первый канал. 26 лютого 2016. Процитовано 2 грудня 2016.
- Обратная сторона Луны. Новые серии. Анонс. Первый канал. 9 березня 2016. Процитовано 2 грудня 2016.
- Kuun pimeä puoli. Kausi 2. Jakso 1. Yle. Процитовано 2 грудня 2016.
- «Президент южно-американских штатов Чак Норрис выразил признательность советским детям». Обратная сторона Луны. Новые серии. Анонс. Первый канал. 25 листопада 2016. Процитовано 2 грудня 2016.
- Первый канал снял с эфира второй сезон «Обратной стороны Луны». Российская газета. 10 грудня 2016.
- Александр Цекало: «Сейчас всплеск российских сериалов, и эту волну гоню я». Tatler. 1 червня 2017.
- Телепрограмма на 10 марта 2018 года. Пятница!.
- Телепрограмма на 11 марта 2018 года. Пятница!.
- ТВ программы-лидеры на каналах среди россиян (05 — 11/03/2018). Advertology.
- Виктория Бороденко. (6 листопада 2012). «Обратная сторона Луны»: мнения разделились. Вечерняя Москва. Архів оригіналу за 30 грудня 2012. Процитовано 10 березня 2018.
- Надежда Дунаева. (7 листопада 2012). «Обратная сторона луны»: киноляпы. Вечерняя Москва. Архів оригіналу за 30 грудня 2012. Процитовано 10 березня 2018.
Посилання
- «Обратная сторона Луны» на сайте «Первого канала». Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 15 листопада 2012.
- Александр Цекало и Павел Деревянко рассказывают о сериале. Вечерний Ургант. Первый канал. 4 листопада 2012. Архів оригіналу за 13 березня 2018. Процитовано 9 листопада 2012.
- Мария Семендяева. Ностальгия с особо тяжкими последствиями // Коммерсантъ. — . — № 208 (4993).
- Дмитрий Черемнов (2 листопада 2012). Эффект попаданца. Газета.Ru. Процитовано 9 листопада 2012.
- Анна Голубева (9 листопада 2012). «Обратная сторона Луны». Адаптация. Colta.ru. Архів оригіналу за 15 листопада 2012. Процитовано 15 листопада 2012.
- Оксана Нараленкова. Первый канал покажет «Обратную сторону Луны» // Российская газета. — .