Згорянська волость

Згорянська волость — адміністративно-територіальна одиниця Володимир-Волинського повіту Волинської губернії Російської імперії та Української держави. Волосний центр — село Згоряни.

Згорянська волость
Центр Згоряни
Площа 14 524 (1885)
Населення 6085 осіб (1885)
Густота 38.3 осіб / км²
Наступники ґміна Зґорани

Станом на 1885 рік складалася з 15 поселень, 6 сільських громад. Населення — 6085 осіб (3127 чоловічої статі та 2958 — жіночої), 912 дворових господарства[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 13192 4432
Приватної власності 531 212
Казенної власності 195 10
Іншої власності 606 214
Загалом 14524 4868

Основні поселення волості:

  • Згоряни — колишнє державне село при озері Велике за 76 верст від повітового міста, волосне правління, 750 осіб, 133 двори, православна церква, школа, 2 постоялих будинки. За 1 версту -пивоварний завод із водяним млином.
  • Запілля — колишнє державне село, 800 осіб, 121 двір, православна церква, школа.
  • Кусниці — колишнє державне село, 1789 осіб, 287 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, вітряк.
  • Полапи — колишнє державне село, 850 осіб, 142 двори, православна церква, школа, постоялий будинок.
  • Пупали — колишнє державне село, 620 осіб, 79 дворів, школа, постоялий будинок.

Під владою Польщі
Гміна Зґорани
1921-1939
Воєводство Волинське
Повіт Любомльський
Адмінцентр гміни Згорани
Тип гміни Сільська
Громади 12

18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі. Волость продовжувала існувати як ґміна Зґорани Любомльського повіту Волинського воєводства в колишніх межах.

На 1936 рік ґміна складалася з 12 громад[2]:

  1. Гуменці — село: Гуменці та хутори: Чесновінка, Заплати і Требейки;
  2. Гупали — село: Гупали та хутори: Зуброва, Зубровий Кут, Уляник і Костянка;
  3. Крушинець — село: Крушинець;
  4. Кусьнище I — село: Кусьнище I та хутори: Лиски, Мухавець, Порібка, Рудиця і Застави;
  5. Кусьнище II — село: Кусьнище II та хутори: Зджар і Острови;
  6. Нудиже — село: Нудиже,хутір: Морозова, колонії: Мельники, Піски, Заболоття, Волик, Волосівка і Трибиця та лісничівка: Сида;
  7. Переспа — село: Переспа;
  8. Полапи — село: Полапи та хутори: Ведмежа, Підсокілля, Полапи;
  9. Сильне — село: Сильне та хутори: Бирки, Підгоріхове, Заброди і Підякимівці;
  10. Сокіл — село: Сокіл;
  11. Власюки — село: Власюки та хутір: Смигретине;
  12. Згорани — село: Згорани та хутори: Березина, Кривацьке, Кут, Корнатиця, Нережа і Руда.

Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням Згоранського (Головнянського) району.

Джерела

Посилання
  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 52 Архівовано 4 травня 2017 у Wayback Machine. (пол.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.