Зейденберг Савелій Мойсейович

Савелій Мойсейович Зейденберг (Зайденберг) (справжнє ім'я Говелій Шоель Мошков[1]; нар. 28 квітня 1862, Бердичів пом. 1942, Ярославль) — радянський живописець, графік, педагог; співзасновник і член Товариства художників імені Архипа Куїнджі у 19091920 роках[2].

Зейденберг Савелій Мойсейович
Народження 28 квітня 1862(1862-04-28)
Бердичів, Київська губернія, Російська імперія
Смерть 1942
  Ярославль, РРФСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 СРСР
Навчання Петербурзька академія мистецтв
Діяльність художник
Відомі учні Grigor Aharonyand

Біографія

Народився 16 [28] квітня 1862(18620428) року в місті Бердичеві (тепер Житомирська область, Україна) в єврейській сім'ї. Наприкінці 1870-х — початку 1880-х років навчався у Київській рисувальній школі Миколи Мурашка. 1882 року поступив до Санкт-Петербурзького університету та записався вільним слухачем у Петербурзьку академію мистецтв. З 1885 року став дійсним студентом Академії, яку закінчив у 1891 році. Під час навчання у 1884 і 1886 роках отримав малі, а у 1886 і 1888 роках великі срібні медалі. У 1890 році за картину «Апостол Петро зцілює кульгавого» отримав золоту медаль, а 1891 року за картину «Прийняття християнства святою царицею Олександрою» отримав звання художника історичного живопису першого ступеня.

Жив у Санкт-Петербурзі. Відкрив власну Школу живопису та малюнку. У 19141917 роках викладав у студії по підготовці до вступу в Академію миистецтв. До 1940 року викладав у Вищому художньо-технічному інституті і в Інституті живопису, скульптури і архітектури. Серед учнів: Микола Акімов, Юрій Анненков, Олексій Грицай, Марк Шагал[1].

Помер у 1942 році під час перебування в евакуації у місті Ярославлі.

Творчість

У 1890-х 1910-х роках писав переважно історичні і жанрові картини. Серед них:

  • «Ремонт залізничного шляху» (1897, полотно, олія; Одеський художній музей[3]);
  • «Ушкуйники» («Новгородська вольниця», 1900);
  • «Ярмарка в Малоросії» (1901);
  • «Повалення єпископа астраханського» (1903);
  • «Іван Грозний над трупом сина» (1904);
  • «На ярмарку» (1907);
  • «Розшуки поранених» (1914).

В цей період виконав низку

портретів
пейзажів
  • «Осіння повінь» (1900);
  • «Ввечері» (1904);
  • «Бабине літо» (1907);
  • «Останній промінь» (1910);
  • «У садибі» (Костромський обласний музей образотворчих мистецтв);
  • «На смузі» (Бердянський художній музей).;

Малював для журналу «Нива».

Після Жовтневої революції писав картини присвячені радянському селу, Червоній армії і Червоному флоту. У 1918 році брав участь у оформлені вулиць і площ Петрограда до святкування 1-ї річниці Жовтневої революції. Серед післяреволюційних робіт:

  • «Переведення декабристів а Олександрівську фортецю» (1924);
  • «Червонофлотці на колгоспному ярмарку» (1933);
  • «Зустріч Червоної гвардії в містечку» (1934);
  • «С. М. Кіров в колгоспі» (1934);
  • «Повернення колгоспників із сінокосу» (1935);
  • «Виробнича нарада на "Червоному Виборжці"» (1937);
  • «Читання Пушкіна в колгоспі» (1937).

Брав участь у виставках Академії мистецтв, Товариства російських акварелістів, Товариства імені А. І. Куїнджі, Товариства південноросійських художників з 1886 року. В радянський період учасник виставок:

Персональна виставка пройшла у Ленінграді в 1937 році.

Примітки

Література

  • Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. Том 4, книга 1 — Москва: Искусство, 1983. — сторінка 280 (рос.).
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.