Зелений Яр (Калуський район)
Зелений Яр — село Калуського району Івано-Франківської області.
село Зелений Яр | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район/міськрада | Калуський район |
Рада | Новицька сільська рада |
Основні дані | |
Засноване | 1783 |
Населення | 176 |
Площа | 8,77 км² |
Густота населення | 20,07 осіб/км² |
Поштовий індекс | 77360 |
Телефонний код | +380 03472 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°56′26″ пн. ш. 24°18′21″ сх. д. |
Водойми | потік Сільниця |
Місцева влада | |
Адреса ради | 77360, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Новиця, вул. Шевченка, 76 |
Карта | |
Зелений Яр | |
Зелений Яр | |
Мапа | |
|
Географія
У селі бере початок потік Сільниця.
Історія
На території села відбулася битва з татарською ордою 13.11.1672 (відома як битва під Калушем). Колишня назва села — Ландештрой (нім. Landestreu — означає «вірний землі»). Засноване 1783 року [2]. Поселення згадується як колонія німців-протестантів «Угаршталь» у Йосифінській метриці 1787 року, перейменована пізніше через існування іншої колонії з однойменною назвою[3]. Колоністи не розчинилися у слов'янському середовищі, а зберегли свою національну та релігійну самобутність. Розводили зразкові сорти яблунь та плодових дерев. Станом на 1808 р. у Ляндестрай проживало 327 протестантів.[4]
У 1880 році було 406 мешканців (визнання протестантського)[5], а на поч. ХХ ст. — 462 особи.
13 жителів села воювали в лавах австрійської армії під час Першої світової війни.[6] Польсько-українська війна й окупація поляками Галичини привели 18 лютого 1939 року до перейменування села на Мазурівку (Mazurówka). 1.011939 р. в селі проживало 550 мешканців (30 українців, 40 поляків, 30 євреїв і 450 німців)[7]. Село належало до ґміни Новіца Калуського повіту Станіславського воєводства.
Колишня німецька колонія була ліквідована радянською владою у 1940 році. Її мешканців було депортовано до Вартегау (Німеччина) за програмою Додому в Рейх. Комуністична влада в 1944 р. спробувала влаштувати тут гніздо НКВД, яке було знищене повстанцями. Надалі сюди переселено українців з бойківського села Буковець (Закерзоння). 19 вересня 1950 р. рішенням Калуського райвиконкому № 371 утворено колгосп імені Будьонного, куди загнали 103 селянські господарства. У 1951 р. був убитий голова колгоспу Шушняк[8]. А 9.10.1951 райвиконком прийняв рішення № 467 про виселення села в Забузький район. Після виселення жителів ліквідували сільраду і приєднали територію до колгоспу села Новиця, а 61,6 га землі рішенням № 52 від 8 лютого 1952 р. передали до колгоспу імені Шевченка села Камінь Перегінського району.
20 червня 1989 року село Зелений Яр відновлене шляхом виділення з села Новиця.[9]
Тепер тут мають дачі мешканці Калуша, а місцеві мешканці (58 дворів, 192 жителі) збудували та освятили в 1999 році церкву Успіння Пресвятої Богородиці (храмове свято 28 серпня, належить до Калуського благочиння Івано-Франківської єпархії ПЦУ).
Сусідні села
Примітки
- Стало відомо, де на Калущині викопали частину унікального списа первісних людей. ВІДЕО. — «Вікна», 2018.09.18
- Карт фон Міга 1779-1783 рр.
- Пироженко П., Сіверська В. Йосифінська і Францисканська метрики, стор. 348, № 87 — Київ, Наукова думка, 1965
- Німецькі колонії Галичини у таблицях: Довідник / Упор., передм. І. Монолатія. — Коломия, 2000. — С. 16, табл. № 1
- Географічний словник Королівства Польського, 1884, т. V, стор. 73
- Краєзнавець зібрав інформацію про жителів Зеленого Яру в Першій світовій війні. СПИСОК
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 32.
- Рішення Калуського райвиконкому № 334 від 17 липня 1951 р. «Про надання одноразової грошової допомоги сім'ї загинувшого від рук банди українських націоналістів голови колгоспу ім. Будьонного Шушняк».
- Нормативно-правові акти з питань адміністративно-територіального устрою України
- Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району