Берлоги
Берло́ги — село Рожнятівського району Івано-Франківської області. Населення становить 1238 осіб. Орган місцевого самоврядування — Берлогівська сільська рада.
село Берлоги | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район/міськрада | Рожнятівський район |
Рада | Берлогівська сільська рада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | 1387 |
Населення | 1238 |
Площа | 13,346 км² |
Густота населення | 92,76 осіб/км² |
Поштовий індекс | 77630 |
Телефонний код | +380 03474 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°57′51″ пн. ш. 24°14′51″ сх. д. |
Водойми | Лімниця, Рокшин, Виснівка |
Відстань до обласного центру |
46 км |
Відстань до районного центру |
18 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Грушевського,35, с. Берлоги, Рожнятівський р-н, Івано-Франківська обл., 77630 |
Карта | |
Берлоги | |
Берлоги | |
Мапа | |
|
Село розташоване на правому березі річки Лімниця, на відстані 18 кілометрів від районного центру Рожнятів і 46 кілометрів від Івано-Франківська.
Історія
З уст в уста люди переповідають, що перші жителі тут поселилися ще за князя Данила Галицького, хоча тільки цей переказ заважав їм жити в селі ще до Данила Галицького.
Перша письмова згадка про поселення належить до 1387 року[джерело?], яке є одним із п'яти документально найстаріших поселень на території Рожнятівського району. Село належало до Галицького староства, а з 1549 року до — Калуського.
У 1648 році жителі села брали активну участь у народному повстанні, за що їх очікувала кривава розправа після відходу Хмельницького[1].
За австрійських часів та у міжвоєнні роки польської окупації село належало до Калуського повіту. Активно діяло Товариство «Рідна школа» у Берлогах, яке очолював Федір Саґан. До його складу входило 92 члени[2].
У 1939 році в селі проживало 1650 мешканців (1640 українців-грекокатоликів і 10 українців-латинників)[3].
4 і 9 вересня 1944 року в акціях терору («Червона мітла») НКВД убило 70 мирних жителів села[4][5].
До 1972 року село належало до Тужилівської сільської ради Калуського району[6] попри твердження сайту Верховної Ради про існування Берлогівської сільської ради з 1387 року. Також не відповідає дійсності твердження цього сайту про незмінність назви села, адже до ХІХ ст. воно називалося Рожани.
20.09.2019 обласна рада погодила входження села Берлоги до Новицької ОТГ[7], а 13.07.2020 погодилась обладержадміністрація.[8]
Церква
Церква святого Юра згадується 1685 року у реєстрі про сплату 5 злотих катедратика (столового податку)[9].
У протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Камянецької єпархії 1740—1755 рр. Церква Різдва Христового описується як дерев'яна давня, збудована коштом пароха з підтримкою людей побожних у 1720 році, парох — Сава Камінський, висвячений у 1733 році Митрополитом Атаназієм Шептицьким, 40 парохіян-господарів.
У селі знаходиться велика духовна спадщина, яку залишили прадіди для сьогоднішніх поколінь. Це — дерев'яна церква Різдва Богородиці, пам'ятка архітектури місцевого значення № 887[10], перевезена з Василіанського монастиря з-під Рожнятова (тепер: урочище Підмонастир)[11] в 1786 році та Ікона Матері Божої з маленьким Ісусиком у цій церкві. Церква оточена 400-літніми дубами. Неподалік старого храму, біля давнього джерела, яке всі називають «Біля кадуба», є велична ротонда Пресвятої родини[12]. Це і дерев'яна капличка, яку поставили сплавники дерева в 1901 році. Ще одна історична пам'ятка — це хрест, який стоїть біля церкви і поставлений товариством «Просвіта» в 1878 р. Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у берлогівській церкві 5 дзвонів діаметром 86, 77, 44, 34, 37 см, вагою 160, 57, 25, 13, 7 кг, виготовлених у 1848-1851 рр. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[13]
Відомі люди
У селі народилися:
- Левицький Іван Омелянович (1850—1913) — український бібліограф, письменник, публіцист.
- Лучаковський Богдан (1900—1971) — український письменник.
Див. також
Примітки
- Жерела до істориї України-Руси, т. ІV, стор. 172, 176, 214, 237, 238, 241 — Львів, НТШ, 1895. — 412 с.
- Діяльність кружків українського педагогічного товариства «Рідна школа» на Калущині 30-ті рр. ХХ ст. Архів оригіналу за 26 травня 2019. Процитовано 28 грудня 2015.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 32.
- Округа Калуш. Звіт від 25.ІХ. — 8.Х.1944 р.
- Шкіль. Олег. Інтерактивна карта “Рожнятівщина. Слідами нескорених”
- Івано-Франківська область. Адміністративно-територіальний поділ. — Львів: Видавництво «Каменяр», 1965. — 84 с.
- До складу Новицької ОТГ включили село Берлоги. ДОКУМЕНТ. — «Вікна», 2019.09.21.
- До Новицької ОТГ приєднали ще одне село
- Скочиляс І.Книга реєстру катедратика Львівської православної єпархії 1680—1686 рр.//Записки НТШ. Том ХХХХ: Праці Історично-філософської секції. стор. 623—625 — Львів: НТШ, 2008. — 768 с.
- Церква Різдва Пр. Богородиці 1786
- Рожнятівщина туристичн. Пам'ятки історії та архітектури. «Замок Скарбка»
- Бібліотека села Берлоги Рожнятівської ЦБС. Історія села Берлоги.
- Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20.
Література
- (укр.) Поташник Микола Дмитрович. Історія села Берлоги Рожнятівського району Івано-Франківської області. — Брошнів, 2011.
Посилання
- Berłohy, ob. Perłohy // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 152. (пол.)
- Perłohy, wś, pow. kałuski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 12. (пол.)
- Rożany, wś, pow. kałuski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 857. (пол.)
- Бібліотека села Берлоги Рожнятівської ЦБС
- weather.in.ua