Земля Олександри

На північному сході острова знаходиться півострів Полярних Льотчиків. Найвища точка острова — крижаний купол Місячний — 382 метра над рівнем моря. Найвища точка на не покритій льодом суші — 68 метрів.

Іл-76 приземляється на Землі Олександри.

На острові знаходилися:

• Гідрометеорологічна полярна станція «Нагурська» Держкомгідромету СРСР — на схід від пагорба Примітний, 31 м над рівнем моря (закрита в 1991 році).
• Допоміжний аеродром «Нагурське» Оперативної Групи Арктики (ОГА) Дальньої авіації СРСР (був закритий і використовувався як злітно-посадочний майданчик авіації прикордонної служби ФСБ Росії).

На острові з 1981 року розташована прикордонна застава «Нагурське». З травня 2007 року — база прикордонної служби ФСБ Росії «Нагурське»[1][2] 80°48′38″ пн. ш. 47°39′01″ сх. д. 80°48′38″ пн. ш. 47°39′01″ сх. д. 80°48′38″ пн. ш. 47°39′01″ сх. д.

У 2007 році на острові було розпочато будівництво військової бази Арктичний трилисник.

У 2008 році інфраструктура полярної станції була оновлена, в складі нового містечка для прикордонників були побудовані адміністративно-житловий корпус площею 5000 м², гараж, енергоблок, склад ПММ, споруди водопостачання і каналізації[3].

З 2014 року на території бази дислокується підрозділ протиповітряної оборони Північного флоту Росії. Будівництво завершено в 2016 році.

Аеродром «Нагурське» увійшов до числа 13 аеродромів, які мають бути відновлені для використання в зв'язку зі створенням 1 грудня 2014 року Об'єднаного стратегічного командування «Північ»[4].

Земля Олександри на фрагменті оглядової карти. Атлас командира РСЧА 1938 рік.

Острів був відкритий експедицією англійця Бенджаміна Лі Сміта і названий на честь королеви Олександри Данської[5][6]. Гідрометеорологічна станція, аеродром, а в минулому і 31-я окрема радіолокаційна рота були названі в честь льотчика Яна Нагурського.

Під час Німецько-радянської війни в західній частині острова діяла німецька метеостанція, названа «Шукач скарбів», а також база відстою і дозаправки підводних човнів. Метеостанція була відкрита в рамках проекту під кодовою назвою «Вундерланд» («Країна чудес») в 1943 році і пропрацювала до липня 1944 року[7]. Залишки цієї бази виявив в 1947 році полярний льотчик І. П. Мазурук, підшукуючи на острові місце для арктичної авіабази. Радіометеостанціі розміщувалася в капітальних будинках-бліндажах з подвійними стінами, плексигласовими вікнами, із замаскованими під сніг білими дахами.

У 1981 році була введена в лад прикордонна застава «Нагурська»[8] .

У 1980-х роках селище об'єднувало полярну станцію «Нагурська» і кілька військових і наукових містечок (прикордонна застава, комендатура, частина ППО СРСР (в/ч 03184) і ін.). У 1990-ті роки більшість об'єктів було закрито.

Станом на 2016 рік на острові ведеться будівництво цілорічної злітної смуги в інтересах МО РФ, де має бути розміщена ланка винищувачів і два паливозаправники Іл-78. Також ведеться будівництво адміністративно-побутового комплексу Арктичний трилисник замкнутого циклу площею 14 000 м²[9] .

Більша частина території покрита двома льодовиковими куполами: Місячним і Кропоткіна. Найбільші льодовики Місячного купола — льодовик Вустер, Норденшельд і Паєра.

На вільної від крижаних куполів території безліч озер. З них найбільші Качине і Крижане.

Малі:

• Льдинка
• Нерпа

Великі

• Земля Георга