Зерноїд болотяний

Зерноїд болотяний[3] (Sporophila palustris) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[4]. Мешкає в Південній Америці.

?
Зерноїд болотяний

Самець болотяного зерноїда

Самичка болотяного зерноїда
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Саякові (Thraupidae)
Рід: Зерноїд (Sporophila)
Вид: Зерноїд болотяний
Біноміальна назва
Sporophila palustris
(Barrows, 1883)

Ареал поширення виду     Гніздування     Міграція     Зимування
Синоніми
Spermophila palustris
Sporophila zelichi Narosky, 1977[2]
Посилання
Вікісховище: Sporophila palustris
Віківиди: Sporophila palustris
EOL: 917122
ITIS: 563095
МСОП: 22723487
NCBI: 256698

Опис
Болотяні зерноїди

Довжина птаха становить 9-12 см, вага 7,5-9 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців горло, щоки і верхня частина грудей білі, нижня частина тіла і нижня частина спини рудувато-каштанові. Тім'я і верхня частина тіла сірі, крила і хвіст темно-сірі, края світлі, на крилах невеликі білі "дзеркальця". Самички мають переважно оливково-коричневе забарвлення.

Поширення і екологія

Болотяні зерноїди гніздяться на північному сході Аргентини (в провінціях Коррієнтес, Ентре-Ріос і, можливо, Буенос-Айрес), в Уругваї (в долині річки Уругвай) та на південному сході Парагваю. Взимку вони мігрують на північ, досягаючи центральної Бразилії.

Болотяні зерноїди живуть на вологих і заплавних луках та на болотах, зимують на луках і в саванах серрадо. Зустрічаються на висоті до 1100 м над рівнем моря.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція болотяних зерноїдів становить від 6000 до 1700 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки
  1. BirdLife International (2016). Sporophila palustris.
  2. Areta, Nacho (2008). Eliminate Sporophila zelichi from the main list. Proposal (#376) to South American Classification Committee. Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 25 листопада 2009.
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 лютого 2022.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.