Зибкове
Зибко́ве — село в Україні, в Онуфріївській селищній громаді Олександрійського району Кіровоградської області. Населення становить 924 осіб. Колишній центр Зибківської сільської ради.
| село Зибкове | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Кіровоградська область |
| Район/міськрада | Олександрійський район |
| Громада | Онуфріївська селищна громада |
| Рада | Онуфріївська селищна рада |
| Облікова картка | Зибкове |
| Основні дані | |
| Населення | 924 |
| Поштовий індекс | 28131 |
| Телефонний код | +380 5238 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°46′09″ пн. ш. 33°28′08″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
192 м |
| Відстань до районного центру |
15 км |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Зибкове | |
 Зибкове | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Історія
Село Зибкове засноване у 1766 р. переселенцями-старообрядцями зі Стародубщини. Назва походить від міста Зибка (сучасний Новозибків, Брянської області, РФ)[1].
У 70-х роках XVIII ст. нащадки Хорвата-Откуртича продали Онуфріївку Михайлу Івановичу Комбурлею, який був радником, сенатором, цивільним губернатором Волині.
Взимку 1805 року поміщик І. Камбурлей переселив із своїх маєтків Орловської та Тамбовської губерній частину кріпосних селян. Пізніше десять сімей він виграв у карти у одного поміщика із Куртини, а інших кріпосних виміняв у якогось князя за породисту собаку, цих переселенців він розмістив на своїх землях, заснувавши села Камбурліївка (на честь свого прізвища) та Зибкове. І в наш час ці села, у яких проживають нащадки вихідців з Росії, є переважно російськомовними.
Станом на 1886 рік у селі Червонокам'янської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії мешкало 1658 осіб, налічувалось 336 дворових господарств, існувала єдиновірча церква, молитовний будинок, земська станція та 9 лавок, відбувались 4 ярмарки на рік: Фоминої неділі, Борисівська, 6-го вересня Михайлівська та 17-го грудня Данилівська, базари по неділях[2].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1532 особи, з яких 684 чоловіки та 848 жінок.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1309 осіб.[4]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| російська | 70,51 % |
| українська | 27,65 % |
| вірменська | 0,99 % |
| молдовська | 0,61 % |
| болгарська | 0,23 % |
Відомі люди
Уродженцем села є Герой Радянського Союзу К. А. Гаврилов (1922–1997).
Посилання
Примітки
- Постриган В. Динаміка заснування та еволюція назв населених пунктів Онуфріївського району Кіровоградської області // Між Бугом і Дніпром: науково-краєзнавчий вісник Центральної України. Випуск IV — Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2015 — С. 322.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.