Зиблікевич Євген

Євген-Михайло Зиблікевич[1] (20 листопада 1895, м. Самбір — 16 вересня 1987, Філадельфія, США[2]) — український громадсько-політичний діяч, редактор, журналіст.

Євген Зиблікевич
Президент СЄДІ Євген Зиблікевич, Філадельфія, кінець 1960-х рр. Архів Східноєвропейського дослідного інституту ім. В. К. Липинського, США.
Загальна інформація
Народження 20 листопада 1895(1895-11-20)
м. Самбір
Смерть 16 вересня 1987(1987-09-16) (91 рік)
Філадельфія, Пенсільванія, США
Поховання Український цвинтар святої Марії (Фокс Чейз)
Псевдо «К.Порохівський»
Військова служба
Приналежність  Україна

Борець за незалежність України у ХХ сторіччі[3]

Перший Конґрес Українських Націоналістів у Відні, 1929 рік. Сидять зліва направо 1 ряд: Юліан Вассиян, Дмитро Андрієвський, Микола Капустянський, Євген Коновалець, Микола Сціборський, Яків Моралевич, Володимир Мартинець, Микола Вікул. Стоять зліва направо 2 ряд: Іван Малько, Осип Бойдуник, Максим Загривний, Євген Зиблікевич, Петро Кожевників, Дмитро Демчук, Леонід Костарів, Олесь Бабій, Ріко Ярий, Михайло Антоненко, Зенон Пеленський. Стоять зліва направо 3 ряд : Юрій Руденко, Ярослав Барановський, Степан Охримович, Степан Ленкавський, Андрій Федина, Ярослав Герасимович, Теофіл Пасічник-Тарнавський, Олександр Згорлякевич

Життєпис

Народився у м. Самбір (нині Львівська область, Україна) в родині міського судового урядовця. Доводився внучатим племінником видатному галицькому політику Миколаю Зиблікевичу[4].

Закінчив Перемиську гімназію у 1915 році.

Сотник корпусу Січових Стрільців армії УНР. Член УВО.

Восени 1922 засуджений польським судом на тривалий термін ув'язнення за співучасть у підготовці замаху на Ю.Пілсудського та львівського воєводи Ґрабовського, вчиненого Стефаном Федаком у вересні 1921. У січні 1923 вийшов на волю через амністію.

Окружний комендант УВО Перемищини у 1921 і 1923. 28 березня 1925 року засуджений на «процесі басарабівців» до 3 років ув'язнення. Вийшов на волю на початку 1928.

1929 — учасник І Конгресу українських націоналістів (Відень)[5].

Співвласник і співредактор газети «Український голос» (1926—1932), редактор тижневика «Бескид» (1930—1931, обидва у Перемишлі), «Змаг» (1937—1938, Львів).

На еміґрації — чільний діяч гетьманського руху, редактор щоденника «Америка».

Очолював від моменту заснування Східно-європейський дослідний інститут імені В. Липинського.

Похований на Українському цвинтарі святої Марії (Фокс Чейз) у Філадельфії (США).

Примітки
  1. ЗИБЛІКЕ́ВИЧ Євген-Михайло // ЕСУ
  2. Eugene Zyblikewycz, «United States Social Security Death Index»
  3. Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 5 листопада 2021.
  4. Зиблікевич [Є.] Зі споминів січовика (1914―1919) / [Післямова ред.]. ― Камінець: Вид. «Стрільця» органу Галиц. Армії, 1919. ― 15 с.
  5. Петро Мірчук. Нарис історії ОУН, т. I

Джерела та література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.