Вассиян Юліян

Народився 12 січня 1894 року в с. Колоденці, нині Кам'янка-Бузький район, Львівська область, Україна (тоді Жовківського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорщини) в сім'ї вчителя народних шкіл Івана Вассияна та його дружини Вільгельміни, з дому Урбан.

У 1914 році вступив до Легіону Січових стрільців, пройшов усю воєнну кампанію УСС і Української Галицької Армії, брав участь у військових діях на теренах Наддніпрянської України. У 1920—22 роках опинився в польському таборі для полонених у Домб'ю.

У таборах для інтернованих вояків Армій УНР і УГА на теренах Польщі і Чехословаччини виникла ціла громадсько-культурна інфраструктура зі збереження української ідентичності і розвитку національної ідеології. Колишні солдати тепер ставали публіцистами, редакторами, письменниками, дослідниками, мистецькими і літературними критиками, філософами.

З 1922 р. Ю. Вассиян навчався у Львівському таємному університеті. Тут він мав посаду університетського референта в Українській крайовій студентській раді, яка займалася організацією студентства і співпрацювала з підпільною Українською військовою організацією на чолі з Є. Коновальцем, що вела боротьбу проти польської окупації. У 1924 р. Ю. Вассиян переїхав на студії до Праги та відразу став одним з лідерів Групи української націоналістичної молоді, почав друкуватися у її органі — журналі «Національна думка».

У 1927 році Вассиян уже сприймався в націоналістичному середовищі як чільний ідеолог і був делегований на 1-у Конференцію українських націоналістів у Берліні, котра мала підготувати платформу для об'єднання різних націоналістичних підпільних організацій в одну структуру.

У 1928 році відбулася 2-а Конференція українських націоналістів у Празі, на якій Ю. Вассияна делеговано на майбутній Конгрес українських націоналістів (Відень, 27 січня — 3 лютого 1929 р.) вже як головним ідеологом. Саме на Конгресі було засновано ОУН і на ньому  Ю. Вассиян виголосив знамениту доповідь «Ідеологічні основи українського націоналізму» («Розбудова нації». — 1929. — № 3-4).

Конгрес призначив Вассияна керівником ідеологічної секції ОУН; тоді ж і з'явилася його брошура «Програма виховання в ОУН». У 1930 р. закінчив Карлів університет у Празі, студіювавши перед тим паралельно філософію й слов'янську філологію в празькому німецькому університеті й українському педагогічному інституті. Докторська дисертація — «Поєднання розуміння філософії в її відношенні до наук про основи поетики і метафізики».

1930 року переїжджає до Перемишля, де редагує газету «Український голос».

2 листопада 1931 р. у Бродах Юліана Вассияна арештувала польська поліція у справі т. зв. «конгресівців» — виявлених нею учасників Конгресу ОУН 1929 р. Після судового процесу у Львові 1932 року разом з групою чільних діячів ОУН : Осипом Бойдуником, Олесем Бабієм, Євгеном Зиблікевичем, Степаном Ленкавським, Зеноном Пеленським — відбув 4-річне ув'язнення в тюрмах Львова і Дрогобича, де відзначався, за спогадами чільного діяча ОУН Зиновія Книша, великою сумлінністю в дотримуванні приписів в'язничної поведінки, відповідальністю в конспірації, щирістю до друзів.

Відбув ув'язнення та вийшов на волю у 1935 р., замешкав у свого батька у м. Броди, таємно підтримуючи контакт з підпіллям ОУН. З початком світової війни 1939 його знову арештувано і відправлено до концтабіру в «Березі Картузькій».

«Золотий вересень» застав Вассияна у Бродах, куди провід ОУН, усвідомлюючи особливу важливість філософа для націоналістичного руху, вислав спеціальну групу бойовиків із завданням перевести його за кордон та надати йому можливість вільно працювати: у Кракові його чекала чиста квартира й акуратно приготовлені рукописи з минулих літ.

Вибух німецько-радянської війни знову повернув його на рідну землю, до Львова, Бродів. У ці роки активно готував теоретичні й пропагандивні матеріали для Проводу ОУН під керівництвом Голови ПУН Андрія Мельника. У січні 1944 р. його арештувало гестапо і він опинився в концтаборі в м. Брец біля Берліна. У 1945 опинився на волі: до 1950 р. жив у різних містах Баварії, опісля переїхав до Чикаго в США, де помер 3 жовтня 1953 р.

Ю. Вассиян написав ряд праць з філософії, а також праць, в яких викладено і розвинуто ідейні засади українського націоналізму: «До головних засад націоналізму» (1928), «Ідеологічні основи українського націоналізму» (1929), «Змаг основ» (1940), «Рефлексії» (1927), «Листопадові рефлексії»(1950), «Воююча Україна» (1951), «Завзяття чи самовиправдання» (1956, посм.).

Окремі твори:

• Вассиян Ю. Бо вже чекає четверта домовина: Політично-філософські роздуми // Слово і час. — 1994. — № 2. — С. 56—60.
• Вассиян Ю. Два обличчя націоналізму // ОУН: Минуле і майбуття / Відп. ред. С. Таран. — К., 1993. — С. 154—156.
• Вассиян Ю. Земля — міт українського життя (Про Т. Г. Шевченка) // Українська мова і література в школі. — 1993. — № 3. — С. 25—27.
• Вассиян Ю. Одиниця й суспільність: Суспільно-філософічні нариси. — Торонто : Золоті Ворота, 1957 — 91 с.
• Вассиян Ю. Суспільно-філософічні нариси. — Чикаго, 1998. Вассиян Ю. Твори: У 2 т. — Торонто : Накладом «Євшан-Зілля», 1972—1974. — Т. 1—2.

• Вассиян, Юліан Іванович // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
• Вассиян Юліан // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — С. 217—218.
• Вассиян Юліан // Українські письменники діаспори: Матеріали до біобібліографічного словника / Авт.-укл.: О. Білик, Г. Гамалій, Ф. — Погребенник. — К., 2006. — Част. 1. — С. 37-39.
• Квітковський Д. Співець української ідеї життя // Мої міркування: Збірник публіцистичних творів.1970-1977 рр.: У 2 ч. / Упоряд. і зред. В. Верига. — К., 1998.- Ч. 2. — С. 155—159.
• Маркусь В. Вассиян Юліан // Енциклопедія української діяспори / Гол. ред. В. Маркусь, спів-ред. Д. Маркусь. — Нью-Йорк — Чикаго, 2009. — Кн. 1. — С. 97.
• Сніцарчук Л. Вассиян Юліан Іванович: біогр. довідка // Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопед. слов. / За ред. М. М. Романюка. — Львів, 1995. — Вип. 2. — С. 52—54.
• Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
• Голянич М. Проблема людини і нації в історіософській концепції Ю. Вассияна. Вісник Прикарпатського університету. Філософські і психологічні науки. 2002. Вип. 3. С. 72–81.

• Про ЮЛІЯНА ВАСCИЯНА / Програма «Велич особистости» / 163 студія // 2019 / Відео
• В. І. Прилуцький. Вассиян Юліан // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 448. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
• Газета «Бандерівець»
• Портал «Український Центр»

1. Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 5 листопада 2021.