Андрієвський Дмитро Юрійович

Дмитро́ Ю́рійович Андріє́вський (27 вересня 1892 с. Бодаква, нині Лохвицького району Полтавської області — 30 серпня 1976 м. Дорнштадт, ФРН)[2] — відомий український політичний діяч і публіцист, член Організації Українських Націоналістів (з 1929).

Андрієвський Дмитро Юрійович
Дмитро Андрієвський
Народився 27 вересня 1892(1892-09-27)
Лохвицький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер 30 серпня 1976(1976-08-30) (84 роки)
Дорнштадт, Альб-Дунай, Тюбінген, Баден-Вюртемберг, ФРН
Поховання
Личаківський цвинтар[1] : 
Громадянство Українська Народна Республіка
Національність Українець
Діяльність інженер, публіцист, політик
Відомий завдяки політичний діяч і публіцист
Партія ОУН

Борець за незалежність України у ХХ сторіччі.[3]

Перший Конґрес Українських Націоналістів у Відні, 1929 рік. Сидять зліва направо 1 ряд: Юліан Вассиян, Дмитро Андрієвський, Микола Капустянський, Євген Коновалець, Микола Сціборський, Яків Моралевич, Володимир Мартинець, Микола Вікул. Стоять зліва направо 2 ряд: Іван Малько, Осип Бойдуник, Максим Загривний, Євген Зиблікевич, Петро Кожевників, Дмитро Демчук, Леонід Костарів, Олесь Бабій, Ріко Ярий, Михайло Антоненко, Зенон Пеленський. Стоять зліва направо 3 ряд : Юрій Руденко, Ярослав Барановський, Степан Охримович, Степан Ленкавський, Андрій Федина, Ярослав Герасимович, Теофіл Пасічник-Тарнавський, Олександр Згорлякевич

Життєпис

Народився 27 вересня 1892 у селі Бодаква, нині Лохвицького району Полтавської області, Україна (тоді Полтавська губернія) у сім'ї священика. Здобув освіту інженера-архітектора.

Участь у Перших визвольних змаганнях

За Директорії УНР працює у складі дипломатичної місії у Швеції, консулом УНР у Швейцарії, а в 1922 році переїжджає до Брюсселя (Бельгія). Після поразки українських національно-визвольних змагань залишився у Бельгії.

У лавах ОУН

В листопаді 1927 на першій Конференції Українських Націоналістів (3—7.11.1927) у Берліні разом з Є. Коновальцем, М. Сціборським, В. Мартинцем обраний до складу Проводу Українських Націоналістів. Співпрацював у часописі «Національна Думка», який видавала Група Української Національної Молоді. Очолював Українську Національну Раду в Брюсселі.

28.1.—3.2.1929 брав участь у роботі Першого Конгресу Українських Націоналістів у Відні, після завершення якого за дорученням Проводу очолив політичну референтуру ПУН. Публікував численні статті у журналі «Розбудова Нації». В 30-х роках — референт зовнішньої політики ОУН.

З 1940 р. Андрієвський один з лідерів ОУН під проводом Голови ПУН А. Мельника. В 1944 був заарештований гестапо і ув'язнений в концтаборі у Бреці. З 1948 — член Української Національної Ради. Д.Андрієвський — автор ряду публіцистичних статей, в яких виклав основні засади ідеології націоналізму — «Наша позиція», «Шлях розбудови», «Обставини 30-х років і Провід Українських Націоналістів» та ін.

Помер у м. Дорштадт, похований у Мюнхені.

Перепоховання в Україні

22 січня 2010 року прах Дмитра Андрієвського перепоховали на полі героїв Личаківського цвинтаря у м. Львові.[4]

Примітки
  1. Загайська Р. Й. Вітер в долонях — Львів: 2017. — С. 54. — 416 с.
  2. Ідеолог ОУН — Дмитро Андрієвський. Архів оригіналу за 7 березня 2008. Процитовано 27 вересня 2008.
  3. Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 5 листопада 2021.
  4. http://oun.org.ua/novini/181-foto-u-lvovi-perepoxovali-chleniv-oun.html%5Bнедоступне+посилання+з+червня+2019%5D

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.