Зикіна Людмила Георгіївна

Людмила Георгіївна Зикіна (рос. Людмила Георгиевна Зыкина; 10 червня 1929, Москва, СРСР — 1 липня 2009, Москва, Російська Федерація) — радянська и російська співачка, виконавиця російських народних пісень, романсів, естрадних пісень. Герой Соціалистичної Праці (1987), народна артистка СРСР (1973), лауреат Ленінської (1970) и Державної премії РРФСР імені М. І. Глінки (1983). Кавалер двох орденів Леніна (1979, 1987). Художній керівник і солістка Державного академічного російського народного ансамблю «Россия» (1977—2009).

Зикіна Людмила Георгіївна
Основна інформація
Дата народження 10 червня 1929(1929-06-10)[1][2]
Місце народження Москва, СРСР[1]
Дата смерті 1 липня 2009(2009-07-01)[3][2][4] (80 років)
Місце смерті Москва, Росія
Поховання Новодівичий цвинтар
Роки активності з 1947
Громадянство СРСР і Росія
Професії акторка, співачка, музична педагогиня
Освіта Державний музично-педагогічний інститут імені М. М. Іпполітова-Іванова і Російська академія музики імені Гнесіних
Співацький голос мецо-сопрано
Жанри естрада, народна музика, Романс і російська народна пісняd
Нагороди




Автограф
 Файли у Вікісховищі

Репертуар Людмили Зикіної нараховував більш ніж 2 тисячі співочих творів.

Життєпис

Людмила Зикіна народилася 10 червня 1929 року в Москві в сім'ї робітників. У роки німецько-радянської війни працювала токарем на Московському верстатобудівному заводі ім. Серго Орджонікідзе. Була удостоєна почесного звання «Заслужений орджонікідзівець». Після війни працювала санітаркою в підмосковному військовому госпіталі, а потім швалею в лікарні імені Кащенка.

Творча біографія почалася 1947 року з участі у Всесоюзному конкурсі молодих виконавців, після якого її прийняли в Державний академічний російський народний хор імені М. Ю. П'ятницького.

1960 року Зикіна почала сольну кар'єру, а 1977 року створила Державний академічний російський народний ансамбль «Росія».

Репертуар співачки складався з двох тисяч пісень. Альбоми Зикіної розійшлися загальним накладом шість мільйонів примірників. Співачка також написала три книги, в яких описала подробиці своєї творчої біографії 1975 року була видана «Пісня», 1987 — «На перехрестях зустрічей», 1998 — «Тече моя Волга».

Зикіна була дуже популярна і в багатьох країнах СНД, особливо в Азербайджані, де вона виступала кілька разів. 1972 року Гейдар Алієв, перебуваючи тоді на посаді 1-го секретаря ЦК КП Азербайджану, привітав відому співачку із званням Народна артистка Азербайджанської РСР.

Людмила Зикіна виконала такі популярні пісні: «Течёт Волга» (композитор Марк Фрадкін, поет Лев Ошанін), «Оренбургский пуховый платок» (композитор Григорій Пономаренко, поет — Віктор Боков), «На побывку едет» (композитор — Олександр Аверкін, поет — Віктор Боков), «Поклонимся великим тем годам» (композитор — Олександра Пахмутова, поет — Михайло Львов), «Калина во ржи» (композитор Олександр Білаш, поет Володимир Федоров), «Я лечу над Россией», «Растёт в Волгограде берёзка» (композитор — Г. Пономаренко, поет — Маргарита Агашина), «Киев - красное солнышко» (композитор Олександра Пахмутова, поет Микола Добронравов)[5] і багато інших.

Див. також

  • 4879 Зикіна — астероїд, названий на честь співачки.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.