Зовнішні Карпати
Зо́внішні Карпа́ти — зовнішня північно-західна, північна, північно-східна і східна частина Карпат, у тому числі Українських Карпат.
Простягається велетенською дугою від долини Дунаю (північніше Братислави) до перевалу Предял (в Румунії). Складається з двох головних частин — Зовнішні Західні Карпати і Зовнішні Східні Карпати.
В Україні
У межах України розташовані в Львівській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях. Простягаються з північного заходу на південний схід смугою завдовжки 260—280 км і завширшки 30—40 км. До цієї частини Карпат належать Східні Бескиди, Зовнішні (Скибові) Ґорґани та Покутсько-Буковинські Карпати. Переважні висоти 800—1000 м, максимальна —1836 м (г. Велика Сивуля).
Являють собою систему низькогірних та середньогірних асиметричних хребтів, що складаються з флішу. Геоструктурно відповідають Скибовому покриву та Кросненській зоні. Розчленовані долинами річок Стрию, Свічі, Пруту, Черемошу, Серету тощо.
Джерела
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.