Золотова Марина Василівна
Марина Василівна Золотова (біл. Марына Васілеўна Золатава; нар. 6 листопада 1977[1], Мінськ, БРСР, СРСР[2]) — білоруська журналістка і політично ув’язнена. Головна редакторка УП «Надійні програми» (біл. «Надзейныя праграмы») (TUT.BY).
Марина Василівна Золотова | |
---|---|
біл. Марына Васілеўна Золатава | |
Народилася |
6 листопада 1977 (44 роки) Мінськ, Білоруська РСР, СРСР |
Громадянство | Білорусь |
Національність | білоруска |
Діяльність | журналістка |
Alma mater | філологічний факультет БДУ |
Заклад | БелаПАН і TUT.BY |
Посада | головний редактор |
Діти | Надія, Федір |
Нагороди |
Людина року (Наша Ніва) (2018) «Гонар журналістыкі» імені Олеся Ліпая (2019) |
Біографія
Марина Золотова народилась у Мінську 6 листопада 1977 року.
Закінчила курс болгарської філології філологічного факультету Білоруського державного університету, аспірантуру Інституту мовознавства Національної академії наук.
Працювала в державному Інституті проблем наук, а також в інформаційному агенстві БелаПАН[2].
З 2004 року головна редакторка порталу TUT.BY, який тоді був новинним агрегатором. Золотова стала першою, хто на порталі професійно займався новинами. Вела новинну стрічку на сайті[2].
Справа БелТА
7 серпня 2018 року Марину Золотову затримали разом із понад десятком журналістів, яких підозрюють у перегляді нотаток державного інформаційного агентства БелТА про закриту платну підписку. Два дні провела в СІЗО на Акрестіна. Журналістів підтримують Європейський Союз, Рада Європи, США, а також міжнародні правозахисні організації[3].
Головній редакторці TUT.BY спочатку підозрювалася за двома статтями Кримінального кодексу Республіки Білорусь: ч. 2, ст. 349 (Несанкціонований доступ до комп'ютерної інформації, здійснений з іншої особистої зацікавленості, що спричинив істотну шкоду) та ч. 2, ст. 425 (Бездіяльність службової особи).
У заключному слові Марина Золотова зазначила[3]:
Білорусь знову з'явилася в заголовках іноземних медіа як держава, де подавляється свобода слова. |
Політичне переслідування (з 2021)
У рамках кримінальної справи разом з іншими співробітниками TUT.BY її заарештували 18 травня 2021 року за звинуваченням у пособництві в ухиленні від сплати податків[4][5]. 25 травня 2021 року дев’ять організацій (Правозахисний центр «Вясна», Білоруська асоціація журналістів, Білоруський Гельсінський комітет, Білоруський ПЕН-центр та інші) оприлюднили спільну заяву, в якій визнали її політичною ув'язненою[5]. 14 вересня 2021 року депутат Бундестагу Алоїз Райнер взяв на себе шефство над політв’язнем[6].
Оцінки
Вдова засновника TUT.BY Юрія Зісера Юлія Чернявська назвала Золотову «мамою „TUT.BY“»[7].
Нагороди
- «Людина року» за версією Нашої Ніви (2018)[8].
- Премія «Гонар журналістыкі» (укр. Честь журналістики) імені Олеся Ліпая (2019)[9].
Сім'я
Заміжня, має дочку й сина: Надія та Федір[2].
Примітки
- Марина Золотова — Политзаключённые в Беларуси. prisoners.spring96.org. Процитовано 2 жовтня 2021.
- Панковец, Змитер (7 серпня 2018). Пять фактов о главном редакторе TUT.by Марине Золотовой. Она задержана на трое суток (біл.). Наша Ніва. Архів оригіналу за 2 жовтня 2021. Процитовано 2 жовтня 2021.
- Галоўнага рэдактара Tut.by аштрафавалі на 7650 рублёў, але не забаранілі займаць пасаду (біл.). Наша Ніва. Процитовано 1 листопада 2021.
- Григорська, Ніна (31 травня 2021). Справа TUT.BY: головній редакторці видання загрожує до 7 років в’язниці (укр.). НВ. Архів оригіналу за 3 жовтня 2021. Процитовано 2 жовтня 2021.
- Заява аб прызнанні 15 затрыманых па справе TUT.BY палітычнымі зняволенымі (біл.). Правозахисний центр «Вясна». 25 травня 2021. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 25 травня 2021.
- Members of Parliament from Finland, Ireland and Germany adopt political prisoners Yuliya Kashaverava, Pavel Mazko and Maryna Zolatava (англ.). Libereco – Partnership for Human Rights. 14 вересня 2021. Архів оригіналу за 15 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.
- Инанец, Снежана (5 жовтня 2020). «Копил на квартиру — вложил в TUT.BY». Вдова Юрия Зиссера — о любви, смерти, «нормализации» и семье (рос.). TUT.BY. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 24 грудня 2020.
- Человек года по версии «Нашей Нивы» — Марина Золотова (біл.). Наша Ніва. 22 грудня 2018. Архів оригіналу за 3 жовтня 2021. Процитовано 24 грудня 2020.
- Марина Золотова стала лауреатом премии «Гонар журналістыкі» имени Алеся Липая (біл.). Naviny.by. 9 квітня 2019. Архів оригіналу за 15 квітня 2020. Процитовано 24 грудня 2020.