Зона ахімси

Зона ахімси або Зона миру (англ. Zone of Ahimsa) — політична програма, запропонована Далай-ламою XIV у вересні 1987 року, яка полягає в розширенні «повністю демілітаризованої зони ненасильства, якою він пропонує зробити спочатку Тибет, й до розмірів земної кулі»[1][2]. Передбачається, що Тибет як зона миру буде звільнений від будь-яких видів зброї і буде місцем гармонійного співіснування людини і природи[3].

Супутниковий знімок району Тибету і Гімалаїв
Карта Тибетського автономного району

План Далай-лами XIV по відновленню миру і прав людини в Тибеті відомий також як метод «серединного шляху» (middle way). За його висунення Далай-лама XIV був удостоєний Нобелівської премії миру в 1989 році[3].

План миру в Тибеті з п'яти пунктів (1987)

21 вересня 1987 року на тлі збільшеного інтересу до питання Тибету[4] Далай-лама був запрошений виступити перед членами Конгресу США, де він представив План миру в Тибеті, який складався з п'яти пунктів (The Five Point Peace Plan) :

  1. перетворення всього Тибету в зону миру;
  2. відмова від політики переселення китайського населення до Тибету, що становить загрозу для самого існування тибетців як нації;
  3. повага до засадничих прав людини і демократичних свобод, які є у тибетського народу;
  4. відновлення та охорона навколишнього середовища Тибету і відмова від використання Китаєм Тибету для виробництва ядерної зброї і поховання ядерних відходів;
  5. початок чесних переговорів про статус Тибету в майбутньому і відносинах між тибетським і китайським народами.

Перший пункт плану світу з Тибету звучав так :

Я пропоную перетворити весь Тибет, включаючи східні провінції Кхам і Амдо, в зону «ахімси» (термін на санскриті, що означає стан миру та ненасильства). Створення такої зони світу узгоджується з історичною роллю Тибету як мирної і нейтральної буддійської нації і буферної держави, яка розділяє великі держави континенту.

На думку Далай-лами, створення зони ахімси дасть можливість розвивати неагресивні взаємини між Індією і Китаєм, усунувши необхідність концентрації військової сили у своїх кордонів[5].

Далай-лама закликав перетворити Тибет в найбільший парк у світі зі строгими законами для захисту дикої природи, забороною на будівництво АЕС, стимулюванням мирних і екологічних ініціатив, заохоченням міжнародних і регіональних організацій із захисту прав людини[5].

Китайські вчені вважають пропозицію Далай-лами закликом до незалежності Тибету де-факто[6]. 17 жовтня 1987 року китайський уряд відхилив план миру в Тибеті Далай-лами.

Страсбурзька пропозиція (1988)

Відхилення плану миру, запропонованого Далай-ламою, викликало демонстрації всередині Тибету, які були швидко припинені. Новина про це поширилася світовими ЗМІ, викликавши нову хвилю інтересу до Тибету[5].

15 червня 1988 року Далай-лама XIV був запрошений виступити перед Європейським парламентом у Страсбурзі[7], де він представив опрацьований план миру з п'яти пунктів, зробивши основний акцент на правах тибетців жити вільно[5]. 14 жовтня Європейський парламент видав резолюцію, висловивши своє занепокоєння з питання Тибету[8].

Отримання Нобелівської премії миру. Порівняння з Махатмою Ґанді

У жовтні 1989 року Далай-лама XIV був удостоєний Нобелівської премії миру. Нобелівський комітет відзначив постійне протидію Далай-лами поширенню насильства та в боротьбі за звільнення Тибету від китайської окупації і його «конструктивні і далекоглядні пропозиції для вирішення міжнародних конфліктів, питань про права людини і глобальних екологічних проблем»[9]. Далай-лама вважається наступником ненасильницького підходу Махатми Ґанді, і Комітет розглядав вручення Нобелівської премії, в тому числі як підношення в пам'ять про індійську лідерку.

Далай-лама неодноразово говорив, що життя Махатми Ґанді надихає його[9][10]. На думку оглядача Д. Радишевського, Далай-лама XIV є єдиним політиком в світі після Махатми Ґанді, здатним робити сьогодні народно-визвольний рух ненасильницьким[2].

Серединний шлях

В інтерв'ю 2010 року Далай-лама описав «Серединний шлях» в питанні Тибету наступним чином:

Ми говоримо про «Серединний шлях». Ми незадоволені нинішньою політикою в Тибеті. Вона руйнівна для свободи віросповідання та культурної спадщини, а також вельми негативно позначається на стані навколишнього середовища. Але при цьому ми не прагнемо до відділення від Китаю, оскільки Тибет — це країна без виходу до моря, відстала в матеріальному відношенні. Все тибетці хочуть бачити модернізований Тибет. Тому залишатися в складі Китайської Народної Республіки — в наших інтересах, якщо ми хочемо матеріального розвитку. Але за умови, що нам буде надана значна автономія і самоврядування в питаннях культури, освіти, релігії, тобто в тих областях, з якими тибетці впораються краще. У цих питаннях вирішальне слово має бути за Тибетом. Ось що ми називаємо «Серединним шляхом».[11]

Термін «серединний шлях» вживається за аналогією з однойменним поняттям з буддизму.

Примітки
  1. Андреев А. И. Тибет в политике царской, советской и постсоветской России. — СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та; Изд-во А.Терентьева «Нартанг», 2006.- 464 с. ISBN 5-288-03813-9 ISBN 5-901941-16-0. — С.403.
  2. Радышевский Д. Земной Будда: лидер без страны // Московские новости. 1994. 15-22 мая. С.14
  3. ДАЛАЙ-ЛАМА // онлайн-энциклопедия Кругосвет
  4. Patricia Cronin Marcello, с.132
  5. Patricia Cronin Marcello, с.133
  6. Rongxing Guo, Carla Freeman Managing Fragile Regions: Method and Application. — Springer, 2010. ISBN 978-1-4419-6435-9. С.64
  7. Address to the Members of the European Parliament // Страсбург, 15 июня 1988 года
  8. M. G. Chitkara Human rights: commitment and betrayal. — APH Publishing, 1996. — С.136
  9. Tore Frängsmyr, Irwin Abrams Peace, 1981—1990. — World Scientific, 1997. ISBN 981-02-1181-3, ISBN 978-981-02-1181-3. — С.233
  10. Mahatma Gandhi is my inspiration, says Dalai Lama // The Hindu, 2006.01.04
  11. Далай-лама в гостях у Ларри Кинга // 22.02.2010

Література
  • Robert Thurman,Robert A. F. Thurman. A miidle way for China and Tibet // {{{Заголовок}}}. — Simon and Schuster, 2008. — С. 123-153. — ISBN 1582702209, 9781582702209.
  • Rongxing Guo, Carla Freeman. Tibet as a fragile border in international politics // {{{Заголовок}}}. — Springer, 2010. — С. 62-68. — ISBN 1441964355, 9781441964359.
  • Rakesh Raman Jha. {{{Заголовок}}}. — Northern Book Centre, 2003. — 152 с. — ISBN 8172111479, 9788172111472.
  • Patricia Cronin Marcello. International support for Tibet // {{{Заголовок}}}. — Greenwood Publishing Group, 2003. — С. 132-135. — ISBN 0313322074, 9780313322075.
  • Hubertus von Welck. {{{Заголовок}}}. — Orient Blackswan, 2003. — 488 с. — ISBN 8125025553, 9788125025559.

Див. також

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.