Зондська дуга

Зондська дуга (Сундська дуга)— вулканічна дуга, яка утворила острови Суматра і Ява, Зондську протоку і Малі Зондські острови. Вулканічне пасмо є підмурівком цих островів. Дуга є активною конвергентною границею між східним краєм Євразійської плити: Сундською плитою, Бірманською плитою і Індо-Австралійською плитою, що є підмурівком Індійського океану і Бенгальської затоки. Зондська дуга є класичним прикладом вулканічної острівної дуги, в якому всі елементи геодинамічних значень можуть бути визначені.

Мапа вулканів Індонезії

Індо-Австралійська плита зазнає субдукції під Сундську і Бірманську плити вздовж Зондської дуги. Тектонічні деформації вздовж цієї зони субдукції в Яванському жолобі (також відомий як Зондський жолоб) викликали Землетрус в Індійському океані 26 грудня 2004.

Зондська дуга є місцем виверження найпотужніших вулканів. Виверження вулкана Тамбора на острові Сумбава, в 1815 році, вважається найпотужнішим в історії людства. Крім того, ця зона субдукціі ймовірно створила найбільший у світі діючий вулкан в кратері якого знаходиться озеро Тоба, який мав виверження приблизно 75 000 років тому і видав на гора 2800 км ³ магми, з ІВЕ 8. Одне з найвідоміших вивержень в історії людства — виверження Кракатау у 1883, також відбулась на Зондський дузі. Ще варто згадати виверження вулканів Папандайян, Галлунгунг, Мерапі й Келуд.