Зориківка
Зори́ківка — село в Україні, у Міловському районі Луганської області. Населення становить 824 осіб. Орган місцевого самоврядування — Зориківська сільська рада.
село Зориківка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Луганська область |
Район/міськрада | Міловський |
Рада | Зориківська сільська рада |
Облікова картка | Зориківка |
Основні дані | |
Засноване | 1780 |
Населення | 824 |
Площа | 6,46 км² |
Густота населення | 127,55 осіб/км² |
Поштовий індекс | 92523 |
Телефонний код | +380 6465 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°24′18″ пн. ш. 39°50′45″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
86 м |
Водойми | р. Комишна |
Найближча залізнична станція | Зоринівка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 92500, с. Зориківка, вул. Центральна, 37 |
Карта | |
Зориківка | |
Зориківка | |
Мапа | |
Історія
За даними на 1864 рік на казенній слободі Старобільського повіту Харківської губернії мешкало 1772 особи (894 чоловічої статі та 878 — жіночої), налічувалось 189 дворових господарства, існувала православна церква, відбувався щорічний ярмарок[1].
Станом на 1885 рік у колишній державній слободі, центрі Зориківська волості, мешкало 2070 осіб, налічувалось 311 дворових господарств, існували православна церква й школа, відбувався щорічний ярмарок[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2294 осіб (1146 чоловічої статі та 1148 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].
За даними на 1914 рік у слободі проживало 3530 мешканців[4].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 44 людей[5].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 884 особи, з яких 401 чоловік та 483 жінки.[6]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 824 особи.[7]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 94,17 % |
російська | 5,46 % |
білоруська | 0,12 % |
угорська | 0,12 % |
Примітки
- рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3012)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-249)
- рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
- Мартиролог. Луганська, ст. 183
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Луганська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Луганська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Луганська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.