Зубов Андрій Борисович

1973 року закінчив Московський державний інститут міжнародних відносин.

1978 року захистив кандидатську дисертацію «Досвід дослідження парламентської демократії в Таїланді».

Доктор історичних наук (1989, тема дисертації — «Парламентська демократія та політична традиція Сходу»).

До 2001 року працював в Інституті сходознавства РАН. Спочатку спеціалізувався на вивченні питань політичної історії Таїланду, парламентаризму в країнах Сходу. Останнім часом займався проблемами релігієзнавства та історії Росії.

Професор кафедри релігієзнавства та філософії Філософсько-богословського факультету Російського православного інституту св. Іоанна Богослова.

Професор кафедри філософії МДІМВ.[1] Генеральний директор Центру «Церква та Міжнародні відносини» МДІМВ.

Володіє англійською, тайською та французькою мовами.

Був відповідальним редактором двотомника «Історія Росії. XX століття» (1 том: 1894—1939 і 2 тому: 1939—2007). Авторський колектив об'єднав більше 40 авторів з Росії та закордону. Проект спочатку створювався під керівництвом А. І. Солженіцина, але потім Солженіцин дистанціювався від авторського колективу.[2]

Православний християнин. Хрестився в Лазареву суботу 1978 року народження, після дев'яти місяців Катехуменства.[3]

Член Спілки письменників Москви. Член редколегії журналу «Континент». 1998 року нагороджений премією фонду журналу «Знамя».

Координатор Громадського комітету «Спадкоємність та відродження Росії», метою якого є «відновлення правового та культурно-історичного спадкоємності з дореволюційною Росією як основи її відродження».

Член Народно-трудового Союзу російських солідаристів (НТС) з 2003. Член Ради НТС з травня 2006 до квітня 2008, Голова Виконавчого Бюро НТС (2006—2008), член редколегії журналу «Посів» (до квітня 2008).

Прихожанин та читець в храмі Різдва Богородиці в Крилатському (Москва).

Один з авторів Основ соціальної концепції Російської Православної Церкви.[4]

Зовнішні відеофайли
	Виступ А. Б. Зубова на мітингу «Марш правди» (Москва, 13 квітня 2014)

З 2009 року є членом Синодальної біблійно-богословської комісії Російської Православної Церкви.[5]

З 2010 року — член Комісії з питань взаємодії Церкви, держави та суспільства Міжсоборної присутності Російської Православної Церкви.

З 2014 року — почесний доктор НаУКМА.

Розпорядженням Патріарха Кирила був включений до редакційної ради з написання підручника та методичних матеріалів з навчального курсу «Основи православної культури» для середньої школи[6].

Виступив у пресі в зв'язку з справою Pussy Riot[7]. На його думку, покарання учасницям групи було неадекватно жорстким, і навіть у Російській імперії до подібних вчинків ставилися поблажливіше.

4 березня 2014 року публіковав у російському часописі «Ведомости» статтю під назвою «Це вже було» (рос. «Это уже было»). У ній, аналізуючи дії Росії відносно України і введення російських військ до Криму, вказав на схожість рис нинішньої кризи з приєднанням Австрії до нацистської Німеччини в 1938 році і заявив про згубність таких дій для Росії[8]. Після публікації згаданої статті 4 березня 2014 року Зубова було звільнено з роботи[9]. Того ж дня Київський університет запропонував Зубову посаду професора Інституту міжнародних відносин[10]. Масове обурення, яке виникло в Росії та світі з приводу звільнення Зубова за антивоєнну статтю, змусило «відіграти назад». Історику винесли «серйозну догану» та сказали, що він може продовжувати викладати[11].

24 березня 2014 р. за дії А. Зубова, які «йдуть врозріз із зовнішньополітичним курсом Росії, піддають безоглядній і безвідповідальної критиці дії держави, завдають шкоди навчально-освітньому й виховному процесу» адміністрація Московський державний інститут міжнародних відносин (університет) ухвалила рішення щодо розірвання трудової угоди із професором[12]. Однак Комісія ради при президенті РФ щодо трудових прав визнала звільнення незаконним. Згідно висновку комісії, наказ про звільнення Зубова «не відповідає положенням статей 1, 2, 6, 13, 15, 29, 44 Конституції РФ, статей 3, 81, 192, 193, 336 Трудового кодексу РФ, статті 47 ФЗ» Про освіту " ". 11 квітня 2014 року рішення про звільнення А. Б. Зубова було скасовано.

У червні 2018 виступив на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[13].

Наприкінці січня 2022 року, разом з іншими деякими відомими вченими, письменниками, журналістами, правозахисниками Росії виступив проти можливої війни з Україною та підписав "Заяву прихильників миру проти Партії Війни у російському керівництві", яка була опублікована на сайті видання "Ехо Москви"[14].

Батько — Борис Миколайович Зубов (1912—2007), кораблебудівник, контр-адмірал, начальник управління Міністерства суднобудівної промисловості СРСР.[3]

Мати була доцентом кафедри загальнохімічної технології, закінчила Менделєєвський інститут, захистила кандидатську дисертацію. Її батьки мали садибу в Вітебську. Дід по матері, Євген Петрович, закінчив Московське комерційне училище і був банківським службовцем в Банку комерційного кредиту, в радянський час працював у бухгалтерії в Міністерстві харчової промисловості. Бабуся по матері — вірменка, закінчила Строгановский інститут в Москві[15].

Брат — Сергій, старший за Андрія на 8 років[3].

Дочка — Ірина Бобринська.

Автор п'яти монографій та близько 150 наукових та публіцистичних статей, зокрема:

• 
  На антивоєнному конгресі, 19 березня 2014
• 
  На антивоєнному конгресі

• А. Зубов. Это уже было. «Ведомости». Процитовано 4 березня 2014. (рос.)
• «Українська правда»: У Москві звільнили професора, який порівняв ситуацію в Криму з аншлюсом Австрії
• «Восточноевропейский и послесоветский пути возвращения к плюралистической государственности» // Публичные лекции «Полит.ру». 3 сентября 2009 г. — 04.11.2009. (рос.)
• Російське вторгнення — це величезний успіх України, — московський професор-опозиціонер
• Уволенный из МГИМО профессор Андрей Зубов утверждает, что для России важно проиграть войну с Украиной, чтобы избежать судьбы изгоя и стать на путь европейского развития (рос.)
• Российский историк: нас ждут страшные времена (рос.)
• Историк Андрей Зубов. Телеканал Дождь. «Скажи чей Крым и я скажу кто ты»