Зігфрід Ленц

Зі́гфрід Ленц (нім. Siegfried Lenz; 17 березня 1926, Елк — 7 жовтня 2014, Гамбург) — німецький письменник.

Зігфрід Ленц
нім. Siegfried Lenz
Народився 17 березня 1926(1926-03-17)[1][2][…]
Елк, Східна Пруссія, Пруссія, Німецький рейх[1]
Помер 7 жовтня 2014(2014-10-07)[2][1][…] (88 років)
Гамбург, Німеччина[1]
Поховання Friedhof Groß Flottbekd
Країна  Німеччина[3]
Діяльність сценарист, письменник, журналіст, дитячий письменник, драматург
Alma mater Гамбурзький університет
Мова творів німецька[2]
Роки активності з 1956
Magnum opus Урок німецькоїd
Членство PEN Centre Germanyd, Німецька академія мови і поезії і Берлінська академія мистецтв
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
У шлюбі з Liselotte Lenzd і Ulla Lenzd
Нагороди

Золоте перо (2006)

премія Гете (1999)

Премія миру німецьких книгарів (1988)

Премія Самуеля Богуміла Ліндеd (1998)

премія Гергарта Гауптмана (1970)

Georg Mackensen Literary Prized (1962)

Премія Андреаса Грифіусаd (1979)

Jean-Paul-Preisd (1995)

Літературна премія Вайльхаймаd (2001)

Manès-Sperber-Preisd (1985)

Міжнародна премія Ноніноd (2010)

літературна премія міста Бременаd (1962)

Wilhelm Raabe Prized (1987)

Сайт: siegfried-lenz.de
 Зігфрід Ленц у Вікісховищі

Біографія

Зігфрід Ленц народився в родині митника. Після закінчення гімназії 1943 року був призваний до вермахту й служив на флоті. 12 липня 1943 року вступив до НСДАП[4]. Незадовго до закінчення Другої світової війни Ленц, перебуваючи в Данії, дезертирував з німецького війська, згодом він був арештований представниками британської військової адміністрації у Шлезвіг-Гольштайні. Після чого Ленц працював для британців як перекладач. По закінченні війни Ленц вступив до Гамбурзького університету, де вивчав філософію та історію літератури. Згодом він покинув навчання в університеті й узявся до журналістської праці в газеті Die Welt, у 1950—1951 роках був редактором цього видання. В газеті він познайомився зі своєю майбутньою дружиною Лізелоттою, з якою одружився 1949 року.

З 1951 року Ленц працював у Гамбурзі як незалежний письменник.

Ленц був одним з найвідоміших сучасних авторів романів оповідання німецької літератури після Другої світової війни. Одним з його найважливіших творів є роман «Deutschstunde» («Урок німецької») опублікований 1968 року. В ньому Ленц критично осмислює історію Німеччини під владою Гітлера та під час Другої світової війни.

У березні 2009 року Ленц був нагороджений премією імені Лева Копелева, з яким його пов'язувала багаторічна дружба.[5]

Книги Ленца перекладено на 30 мов світу, і їх загальний тираж становить близько 25 мільйонів примірників.

Ленц помер 7 жовтня 2014 року в Гамбурзі.

Вибрані твори
Романи
  • Шуліки в небі (1951)
  • Улюблена їжа гієн (1958)
  • Хліба й видовищ (1959)
  • Урок німецької (1968)
  • Син диктатора (1960)
  • Живий приклад (1973)
  • Краєзнавчий музей (1978)
  • Хвилина мовчання (нім. Schweigeminute, 2008)
Повісті
  • Das Feuerschiff (1960)
  • Stimmungen der See (1962)
  • Lehmanns Erzählungen (1964)
  • Der Spielverderber (1965)
  • Leute von Hamburg (1968)
  • Wie bei Gogol (1973)
  • Der Geist der Mirabelle (1975)
  • Ein Kriegsende (1984)
  • Das serbische Mädchen (1987)
  • Ludmilla (1996)
  • Zaungast (2004)
  • Der Ostertisch (2010)
  • Die Ferne ist nah genug (2011)
  • Die Maske (2011)
  • Küste im Fernglas (2012)
Збірки оповідань і новел
  • So zärtlich war Suleyken: masurische Geschichten (1955)
  • Das Kabinett der Konterbande (1956)
  • Jaeger des Spotts. Geschichten aus dieser Zeit (1958)
  • Lukas, sanftmütiger Knecht (1958)
  • Einstein überquert die Elbe bei Hamburg (1975)
  • Die Erzählungen (2006)
П'єси
  • Das schönste Fest der Welt (1956)
  • Zeit der Schuldlosen. Zeit der Schuldigen. (1961)
  • Das Gesicht (1964)
  • Haussuchung (1967)
  • Die Augenbinde (1970)
  • Drei Stücke (1980)
Есе
  • Beziehungen (1970)
  • Elfenbeinturm und Barrikade (1983)
  • Geschichte erzählen — Geschichten erzählen (1986)
  • Über den Schmerz (1988)
  • Mutmaßungen über die Zukunft der Literatur (2001)

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118571680 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. LIBRIS — 2014.
  4. Die Welt: Dieter Hildebrandt soll in NSDAP gewesen sein 30 червня 2007
  5. Schriftsteller Lenz mit Friedenspreis geehrt(нім.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.