Зіньківський Костянтин Максимович

Костянтин Зіньківський народився 17 (29) травня 1873 у Бердянськ (тоді Таврійська губернія, нині Запорізька область, Україна) у родині портового вантажника, в якій він був найстаршим з 11 дітей.

Освіту він здобув у початковій школі та трикласному училищі у м. Бердянську, а також у Феодосійському учительському інституті, який закінчив 1892 року.

У 1892 році він став вчителем математики повітового училища у м. Кишинів та м. Сороки.

1894 року він повернувся до України, і вчителював у Слов'яносербському повіті, а також у Нікополі, Херсоні, Павлограді, Катеринославі та Маріуполі.

У 1917 році Костянтин Зіньківський обійняв посаду шкільного інспектора у м. Павлоград.

1922 року став окружним інспектором народної освіти на Кубані, де працював до квітня 1926 року. По тому він став завідувачем трудової школи імені І. Франка, і обіймав цю посаду до 1930 року[1].

Працював на посадах викладача математики Бердянського педагогічного технікуму, інструктора-методиста райвно, завідувача навчально-методичного бюро Першотравневого заводу.

Загалом на вчительській ниві працював більше 60-ти років.

Костянтин Зіньківський помер 28 березня 1959 у м. Бердянську Запорізької області, де був і похований.

Почав Костянтин Зіньківський творчу діяльність на початку XX століття. Приятелював з учителем Сергієм Сергєєвим та істориком Дмитром Яворницьким[2].

Він є автором низки творів:

• україномовний переклад поеми «Слово о полку Ігоревім» (написано 1906, повністю опубліковано у 1967)
• поема «Зруйнований мур» (1906)
• вірши «Морська царівна» (1908), «Прийде час» (1909), «Весняний ранок» (1909).

Костянтин Зіньківський публікував власні поезії та переспіви з Гайнріха Гейне у журналах «Зоря» (м. Москва), «Рідний край» (м. Полтава), «Молода Україна».

У 1906 році він зробив україномовний переклад давноруської поеми «Слово о полку Ігоревім», з якої за його життя був опублікований лише уривок — Плач Ярославни". Мовознавці визнали точність перекладу та простоту викладу[2].

Також він є автором низки підручників та посібників та працю з педагогіки.

Костянтин Зіньківський є двоюрідним братом Трохима Зіньківського.

• Моісеєнко Н., Ноздріна Л. Зіньківський Костянтин Максимович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2010. — Т. 10 : З — Зор. — С. 605. — ISBN 978-966-02-5721-4.
• Славетні запорожці. Зіньківський Костянтин Максимович.
• Сарнацький О. П. Їх імена — то слава Запорізького краю // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. — Запоріжжя: Просвіта, 2009. — Вип. XXV. — С. 225—229.

• Ізборнік. Зіньківський К. М. Дума про похід Ігорів (Слово о полку Ігоревім)