Йоганн Баптіст Шад

Шад Йога́н Бапти́ст (Іван Єгорович) (нім. Schad Johann Baptist; 30 листопада 1758, с. Мюрсбах, поблизу Бамберга, Німеччина — 13 січня 1834, м. Єна, Німеччина) — німецький філософ, доцент університету в Єні. Був запрошений Северином Потоцьким, на посаду першого професора філософії до новозаснованого Харківського університету, в якому викладав у 1804 — 16 pp. також логіку, психологію й естетику.

Йоганн Баптіст Шад
Народження 30 листопада 1758(1758-11-30)
Мюрсбахd, Раттельсдорф, Бамберг, Верхня Франконія, Баварія
Смерть 13 січня 1834(1834-01-13) (75 років)
Єна
Громадянство (підданство) Німеччина
Знання мов
  • німецька[1]
    • Викладав ХНУ імені В. Н. Каразіна

    Біографія

    Навчався в єзуїтській семінарії в Бамберзі, був священиком у бенедектинському монастирі в Банце. У 1798 залишив монастир. Отримав ступінь доктора філософії у Єнському ун-ті, захистив дисертацію «Про зв'язок філософської теорії з практикою», у 1799—1804 читав філософію, видав ряд філософських праць (1802 — професор). У 1804 обіймав посаду професора теоретичної і практичної філософії у Харківському університеті (за рекомендацією І. В. Гете і Ф. Шиллера). Викладав психологію, логіку, метафізику, історію філософії, теорію естетики, природне право, нім. і латинську словесність на іст.-філол. і юрид. факультетах. Обирався деканом відділення словесних наук (1805–06, 1808, 1809, 1814), деканом етико-політичного відділення (1805–06, 1808, 1810, 1812, 1814), був членом правління, у 1804–11 — секретарем Ради ун-ту, з 1812 — членом Т-ва наук у Харкові. У 1816 за звинуваченням у вільнодумстві був звільнений зі служби і висланий з Росії. У Німеччині обіймав посади приват-доцента Берлінс. ун-ту, екстраординарного професора в Єні.

    Як філософ еволюціонував від учення І. Фіхте до теорії Ф. Шеллінга. Поділяв деякі постулати І. Канта, хоча і виступав з його критикою. Синтезуючи різні філософські системи, був оригінальним і самостійним мислителем: безперервний розвиток природи виводив з безперервної дії протилежних сил, а загальний закон дії протилежностей у Всесвіті переносив на суспільство. Серед учнів Ш. — Густав Гесс-де-Кальве, Андрій Дудрович, П. Бразоль, І. Любочинський та ін.

    Його син Герман Фрідріх Густав Шад навчався в Харків. ун-ті, з 1825 був ординарним професором філософії в Єнському ун-ті.

    Своїми поглядами близький до німецьких ідеалістів, зокрема Фрідріха Шеллінґа.До приїзду в Харків, жив у Баварії де вів аскетичний спосіб життя. У Харкові написав і видав латинською мовою «De fine hominis supremo» (1807), логіку (1812) і курс природного права (1814). Був звільнений з університету за вільнодумство і висланий з Росії.[2]

    Примітки
    1. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    2. О. П. Моціяка, П. П. Моціяка Петро Рєдкін і Гімназія вищих наук князя Безбородька

    Джерела

    Література
    • Абашник В. Первый философ Харьковского университета [Й. Б. Шад] // Вечерний Харьков. — 1996. — 1 октября. — С. 3.
    • Абашник В. А. Система трансцендентального идеализма И. Б. Шада // Культура, Философия, Право. — Часть 1. — Киев: Национальная Академия наук Украины, 1997. — С. 3-16.
    • Абашник В. А. Периодизация философско-педагогической деятельности И. Б. Шада и его критика позиции Лейбница // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених. — Випуск 3 і 4. — Харків: Університет внутрішніх справ, 1997. — С. 458—470.
    • Абашник В. А. Основные черты естественного права Й. Б. Шада // Філософські перипетії. Вісник Харківського Національного університету ім. В. Н. Каразіна, № 706' 2005. Серія: філософія. — Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2005. — С. 230—232.
    • Абашник В. А. Разум и вера во время «спора об атеизме»: Й. Г. Фихте и Й. Б. Шад / Abaschnik, Wladimir, Vernunft und Glauben im Atheismusstreit: J.G. Fichte und J.B. Schad // Материалы международной научной конференции "Проблема веры и знания в немецкой классической философии (08-09.06.2006г., Санкт-Петербург) / Das Verhaeltnis von Glauben und Wissen in der klassischen deutschen Philosophie. Konferenzmaterialien (08.-09.06.2006, Sankt-Petersburg). — Санкт-Петербург, 2006. — С. 5-10.
    • Абашник В. А. Основатель Харьковской университетской философии И. Е. Шад и его деятельность // Абашник В. А. Харьковская университеская философия (1804—1920): монография. — Харьков: Бурун и К, 2014. — С. 57-274.
    • Abaschnik, Vladimir Alekseevic: Kant und der Deutsche Idealismus in der Ukraine im ersten Drittel des 19. Jahrhunderts. Schwerpunkt: Johann Baptist Schad (1758—1834). Jena 2002, 504 Seiten.
    • Abaschnik, Vladimir: Johann Baptist Schad, in: Naturphilosophie nach Schelling. Hrsg. von Thomas Bach u. Olaf Breidbach (=Schellingiana 17). Stuttgart-Bad Cannstatt: Frommann-Holzboog, 2005, S. 563—593.
    • Abaschnik, Vladimir Alekseevic: J.B. Schads und Hegels Positionen um 1801, in: Hegel-Jahrbuch 2005, Dritter Teil. Glauben und Wissen. Hrsg. von Andreas Arndt, Karol Bal, Henning Ottmann in Verbindung mit Klaus-M. Kodalle und Klaus Vieweg. Berlin: Akademie Verlag, S. 252—257.

    Відео
    • Йоганн Баптист Шад. Доклад доктора философии Йенского университета им. Фридриха Шиллера, Абашника Владимира Алексеевича в ХНУ им. В. Н. Каразина 25 апреля 2012 г. http://www.youtube.com/watch?v=CCV4qpu959w
    • Немецкие и австрийские истоки харьковской школы философии. 25 жовтня 2016 р. https://www.youtube.com/watch?v=Q0sOUY23iw0
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.