Йоганн Йозеф Лошмідт

Йоганн Йозеф Лошмідт (нім. Johann Josef Loschmidt, 15 березня 1821, Путширн8 липня 1895, Відень) — австрійський фізик і хімік. Професор Віденського університету. Член Австрійської академії наук (1870). На його честь було названо сталу Лошмідта.

Йоганн Йозеф Лошмідт
Народився 15 березня 1821(1821-03-15)[1][2][3]
Počernyd, Карлові Вари, Чехія
Помер 8 липня 1895(1895-07-08)[4][1][…] (74 роки)
Відень, Австро-Угорщина
Поховання Віденський центральний цвинтар
Країна  Австрія
Діяльність фізик, хімік, професор
Alma mater Карлів університет (1839) і Віденський університет
Заклад Віденський університет
Посада професор
Науковий керівник Йозеф Стефан[5]
Аспіранти, докторанти Gustav Jägerd[6]
Членство Австрійська академія наук

 Йоганн Йозеф Лошмідт у Вікісховищі

Біографія

Лошмідт народився в селі Путширн поблизу Карлсбада (нині — Карлові Вари, Чехія). До 1839 року навчався у Празькому університеті, по закінченні навчання працював на паперових фабриках в Пеггау, Нейхаузі, Брюні[уточнити]. У 18561864 роках був шкільним вчителем в Леопольдштадті. З 1865 року працював у Віденському університеті, де з 1868 року обіймав посаду професора.

Наукова діяльність

Лошмідт працював в галузі термодинаміки, електродинаміки та оптики, займався структурою кристалів, стереохімією.

У 1865 році він визначив на газокинетической основі розмір молекул повітря[7]. Потім він був у змозі обчислити кількість молекул газу в 1 куб. см за нормальних умов, яку пізніше назвали на його честь сталою Лошмідта і яку легко можна перевести в більш звичне нині число Авогадро.

Лошмідт розкрив будову озону. Він припускав, що у сполуках вуглецю існують кільцеподібні структури і розвивав відображення зв'язків подвійними і потрійними штрихами. В 1861 році він вперше запропонував кільцеподібну структуру бензолу.

Література

  • Храмов Ю. А. [1655 Лошмидт Иоганн Йозеф (Loschmidt Johann Joseph)] // Физики.
  • И. Й. Лошмидт // В. А. Волков, Е. В. Вонский, Г. И. Кузнецова. Выдающиеся химики мира: Биографический справочник. — М.: Высшая школа, 1991. — С. 276.

Примітки

  1. SNAC — 2010.
  2. Енциклопедія Брокгауз
  3. Czech National Authority Database
  4. Encyclopædia Britannica
  5. Математична генеалогія — 1997.
  6. Математична генеалогія — 1997.
  7. Loschmidt 1866: «Zur Grösse der Luftmoleküle» in Sitzungsberichte der kaiserlichen Akademie der Wissenschaften Wien, 52, Abt.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.