Йозеф Стефан
Йозеф Стефан (нім. Joseph Stefan; 24 травня 1835, Санкт-Пельтен — 7 січня 1893, Відень) — австрійський фізик і математик. Член Австрійської академії наук (1865).
Йозеф Стефан | |
---|---|
нім. Joseph Stefan | |
Народився |
24 березня 1835[1][2][…] Sentpeterd, Австрійська імперія |
Помер |
7 січня 1893[1][2][…] (57 років) Відень, Австро-Угорщина[3] |
Місце проживання | Австрія |
Країна |
Австрійська імперія Австро-Угорщина |
Діяльність | математик, фізик, поет, науково-педагогічний працівник, письменник, професор |
Alma mater | Віденський університет |
Галузь | фізика |
Заклад | Віденський університет |
Вчителі | Karel Robidad |
Відомі учні | Леопольд Ґеґенбауер і Зигмунд Фрейд |
Членство | Австрійська академія наук і Баварська академія наук |
Нагороди | |
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах Йозеф Стефан у Вікісховищі |
Біографія
Стефан народився в Санкт-Пельтені в сім'ї етнічних словенців. Закінчив гімназію в Клагенфурті і подумував про вступ до орден бенедиктинців, однак вирішив займатися фізикою та математикою і вступив до Віденського університету, який закінчив у 1857 році. Згодом викладав в університеті (з 1863 — професор кафедри вищої математики і фізики), був директором Інституту експериментальної фізики (з 1866), ректором університету (1876 — 1877 рр. ), віце-президентом Австрійської академії наук.
Ім'я Стефана носить найбільший дослідний інститут в Словенії.
Зображено на австрійській поштовій марці 1985 року.
Наукова діяльність
Відомий своїми роботами по різних областях фізики — кінетичної теорії газів, теорії теплового випромінювання, оптиці, акустиці, електромагнетизм у та ін. Вивчав дифузію і теплопровідність газів, отримав коефіцієнти теплопровідності багатьох з них. В 1879 році шляхом вимірювання тепловіддачі платинового дроту при різних температурах, встановив пропорційність випромінюваної нею енергії четвертого ступеня абсолютної температури. Використовуючи цю закономірність, вперше дав достовірну оцінку температури поверхні Сонця — близько 6000 градусів. Теоретичне обґрунтування цього закону, відомого як закон Стефана — Больцмана, було дано в 1884 році учнем Стефана Людвігом Больцманом.
Закон Стефана-Больцмана дає залежність енергії випромінювання з одиниці площі поверхні в одиницю часу від ефективної температури тіла, що випромінює. В математиці відомі задача Стефана і зворотна задача Стефана з рухомої кордоном в теорії диференціальних рівнянь з приватними похідними.
Загальний вигляд
Загальна енергія теплового випромінювання визначається як:
- ,
де — потужність на одиницю площі поверхні випромінювання, а
- Вт/(м²·К4) — стала Стефана—Больцмана.
Доведення закону
Інтенсивність випромінювання енергії абсолютно чорним тілом в залежності від частоти випромінювання визначається законом Планка як:
- де
- становить кількість випроміненої енергії з одиниці площі поверхні в одиницю часу в одиницю тілесного кута на частоті ν абсолютно чорним тілом з температурою T
- — стала Планка
- — швидкість світла
- — стала Больцмана.
Потік випромінювання визначається через інтенсивність як . Відповідно, щоб визначити повну енергію випромінену на всіх частотах, потрібно проінтегрувати вираз для потоку випромінювання в межах всіх можливих значень частоти:
- де виконано заміну змінної інтегрування й відповідно .
Отриманий інтеграл є табличним й дорівнює , тому:
Примітки
- Архів історії математики Мактьютор
- Енциклопедія Брокгауз
- Стефан Йозеф // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Джерела
- Шаблон:Книга: Храмов Ю. А.: Фізики
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Йозеф Стефан