Йоганн Лісс
Йо́ганн Лісс (нім. Johann Liss; близько 1597, Ольденбург, Гольштейн, Німеччина — 5 листопада 1631, Верона) — художник, представник космополітичного напрямку європейського бароко XVII століття, що працював і помер в Італії. Німець за походженням.
| Йоганн Лісс | ||||
|---|---|---|---|---|
| Johann Liss | ||||
 | ||||
| Худ. Йоганн Лісс. «Жертвоприношення Авраама», Галерея академії, Венеція | ||||
| При народженні | Johann Liss | |||
| Народження |
1597 Ольденбург, Німеччина, Гольштейн | |||
| Смерть | 5 листопада 1631 | |||
|
Верона (чума) | ||||
| Національність | німець | |||
| Країна | Німеччина | |||
| Жанр | побутова картина, релігійна та міфологічна композиція, вівтврний образ | |||
| Діяльність | художник, ілюстратор | |||
| Напрямок | караваджизм, бароко | |||
| Роки творчості | 1620 - 1630 | |||
| Член | Bentvueghels | |||
| Твори | The Death of Cleopatrad | |||
|
| ||||
 Йоганн Лісс у Вікісховищі | ||||
Біографія коротко
Драматичні історичні події середини 17 століття, лихоліття Тридцятирічної війни і спустошення земель Німеччини не сприяли збереженню свідоцтв про дату народження і ранні роки Йоганна Лісса. Рік народження умовно беруть за 1597 чи близько того. Первісну художню освіту отримав у Німеччині. Але авторитетом у німецьких майстрів вже користувались не місцеві, а голландські майстри. Тому заради удосконалення майстерності Йоганн Лісс перебрався у Голландію, де працював у містах Гарлем та Амстердам. Шлях мандрівного майстра пролягав на південь, чергова зупинка — мистецьке місто Антверпен, тепер вже у Фландрії. Про впливи нідерландської культури на митця свідчать картини «Сатир у гостях в селянській родині», Берлін та побутова композиція «Видалення зуба», (Кунстхалле, Бремен). Йоганн Лісс прийняв рішення дістатися Італії, хоча його художня манера довго матиме присмак північних художніх впливів. Його шлях поліг через Францію.
Зафіксовані проживання і праця молодого художника у Венеції. Приблизно у 1622 році майстер побажав побачити Рим і перебрався туди. Рим того часу був могутнім західноєвропейським центром бароко. Йоганн Лісс, що бажав не виділятися серед італійських майстрів, почав переробляти власну художню манеру на італійські смаки. Про це свідчать картини, близькі за стилістикою до караваджизму («Юдита з головою Олоферна») чи вівтарні композиції. У часи перебування в Римі був членом товариства «Перелітні птахи», де в папській столиці скупчились художники з протестантських країн.
Митець повернувся у Венецію, де працював на замовлення релігійних громад («Св. Єронім», Венеція, Сан-Нікколо да Толентіно). З початком чергової епідемії чуми в місті — утік до міста Верони, де і помер від цієї хвороби.
Вибрані твори
- «Сатир у гостях в селянській родині», Берлін
- «Купання німфи», Аугсбург
- «Екстаз Видіння апостола Павла», Берлін
- «Видалення зуба», Кунстхалле, Бремен
- «Геркулес на перетині шляхів», Дрезденська картинна галерея
- «Спокушання Святого Антонія», Кельн
- «Смерть Клеопатри», Стара Пінакотека, Мюнхен
- «Бенкет блудного сина», Нюрнберг
- «Аполлон карає Марсія», Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна, Москва
- «Батьки оплакують смерть Авеля», Галерея академії, Венеція
- «Юдита з головою Олоферна (Лісс)», Музей історії мистецтв, Відень
- «Жертвоприношення Авраама», Галерея академії, Венеція
- «Венера перед дзеркалом», Уффіці, Флоренція
- «Падіння Фаетона», Лондон
- «Св. Єронім», Венеція, Сан-Нікколо да Толентіно
Джерела
- ГМИИ, «Каталог картинной галереи», М, «Изобразительное искусство», 1986, с. 107 (рос.)
- Rüdiger Klessmann, Johann Liss. Eine Monographie mit kritischem Oeuvrekatalog, Davaco Publishers, Doornspijk 1999, ISBN 90-70288-07-9. (нім.)
- Eckhard Leuschner: 'Cephalus gibt sich Procris zu erkennen: zu einer Radierung des Johann Liss', in: Ovid: Werk und Wirkung. Festgabe für Michael von Albrecht zum 65. Geburtstag, Bd. II, Frankfurt/Main 1999, S. 1123—1131. (нім.)