Кабачок Володимир Андрійович
Володимир Андрійович Кабачок (нар. 15 липня 1892, Петрівці — пом. 15 червня 1958, Київ) — видатний український бандурист, співак, диригент та педагог.
| Володимир Кабачок | |
|---|---|
 Зображення | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | Володимир Андрійович Кабачок |
| Дата народження | 15 липня 1892 |
| Місце народження | Петрівці, нині Миргородський район, Полтавська область |
| Дата смерті | 15 червня 1957 (64 роки) |
| Місце смерті | Київ, Українська РСР, СРСР |
| Роки активності | 1925–1955 |
| Громадянство |
 Російська імперія УРСР |
| Національність | українець |
| Професії | диригент, музичний педагог |
| Освіта | Полтавське державне музичне училище імені Миколи Лисенка |
| Інструменти | бандура, тромбон, контрабас, литаври |
| Жанр | фольк |
| Колективи | Полтавська капела бандуристів |
Життєпис
Співав в архієрейському хорі Полтави до 1907 р. В місті закінчив початкову школу, а згодом і музичне училище (1907–1911). Від 1913-го навчався в Московській консерваторії звідки під час I СВ був мобілізований до війська. Після демобілізації «за станом здоров'я» 1916-го одружився. Через складні матеріальні умови не зміг поновитися на навчання в консерваторії.
Професійно грав на тромбоні, контрабасі та ударних інструментах. Основоположник та мистецький керівник Полтавської капели бандуристів (1925–1934).
Заарештований в січні 1934-го, але після 4 місяців утримання під вартою «за недостатньою кількістю доказів» його звільнили. Згодом проходив по справі колишнього учасника Полтавської капели І.Борця.
Після звільнення влаштувався литавристом у Полтавському міському оркестрі. Згодом — артист оркестру «ВДТ» в Ленінграді, а також в клубі «Експортлісу» в Автово, де працювало багато українців, з яких утворив український хор. При клубі створив капелу бандуристів, яка виступала в місті та Ленінградській області. Арештований в серпні 1937-го. Засуджений на 10 років колимських виправних таборів. В 1943 р. переведений в Ташкент.
1943–1944 — соліст-бандурист Ташкентської філармонії, керівник оркестру народних інструментів хору Г.Верьовки. Від 1945-го викладач музичного училища ім. Р.Глієра та Київської консерваторії.
Основоположник тріо, квартетів та інших малих ансамблів бандуристів. 1952-го створив перше тріо бандуристок у складі Т.Поліщук, В.Третякової та Н.Павленко.
Вшанування пам'яті
2005-го в Петрівцях відкрито пам'ятник Володимиру Кабачку. На Полтавщині щороку відбувається Регіональний огляд-конкурс бандуристів імені Володимира Кабачка.
Учні
Бандури
Бандура В.Кабачка знаходиться в музеї Театрального мистецтва Печерської Лаври.
160. Бандура, на якій грав В.Кабачок. 1930-i рр. Звукоряд хроматичний, 14 басів, 25 приструнків; пристосування для підвищення звучання на 1/2 тона у вигляді кнопок; є демпфер; головка грифа має різьблене обрамлення у вигляді дубового листка, навколо верхньої деки — інкрустація деревом; клен, ялина. Довж. 104. № 2584.
Друковані праці
Школа гри на бандурі. — К., 1958
Посилання
- Кабачок Володимир Андрійович // Українська музична енциклопедія. Т. 2: [Е – К] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 276.
- Біографія на Ukrmusic
- Бандура і кобза
Література
- Бандуристе, орле сизий: Віночок спогадів про Володимира Кабачка / С. В. Баштан (упоряд.), Л. Я. Івахненко (упоряд.). — К. : Муз. Україна, 1995. — 136с. : іл.
- Кабачок М. Спогади про батька // Родовід. Наукові записки до історії культури України. — 1993. — № 6. — С. 75-77.
- Мішалови В. і М. Українські кобзарі-бандуристи. — Сідней, 1986. — 106 с.
- Уманець В. Майстер кобзарської справи (Про В.Кабачка) // Бандура, 1992, № 39-40. — C. 28-29
- Мистецтво України — біографічний довідник — К. 1997
- Мішалов В. Ю. Харківська бандура — Культурологічно-мистецькі аспекти ґенези і розвитку виконавства на українському народному інструменті — (Серія Слобожанський світ)— Харків — Торонто, 2013 −368с.