Кабичівка
Каби́чівка — село в Україні, у Марківському районі Луганської області. Населення становить 997 осіб. Орган місцевого самоврядування — Кабичівська сільська рада.
| село Кабичівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Луганська область |
| Район/міськрада | Марківський |
| Рада | Кабичівська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA44140050110066717 |
| Облікова картка | Кабичівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1702 |
| Населення | 997 |
| Площа | 3,059 км² |
| Густота населення | 325,92 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 92422 |
| Телефонний код | +380 6464 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°27′09″ пн. ш. 39°44′09″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
106 м |
| Водойми | р. Лізна |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 92422, с. Кабичівка, пр. Поштовий, 1 |
| Карта | |
  Кабичівка | |
 Кабичівка | |
| Мапа | |
| |
Історія
За даними на 1864 рік на казенній слободі Кобичева (Покровське) Старобільського повіту Харківської губернії мешкало 1985 осіб (999 чоловічої статі та 986nbsp;— жіночої), налічувалось 336 дворових господарства, існувала православна церква, відбувався щорічний ярмарок[1].
Станом на 1885 рік у колишній державній слободі Зориківська волості мешкало 2242 особи, налічувалось 311 дворових господарств, існували православна церква й школа, відбувався щорічний ярмарок[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2911 особи (1497 чоловічої статі та 1414 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].
За даними на 1914 рік у слободі проживало 4100 мешканців[4].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 41 людина[5].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1079 осіб, з яких 495 чоловіків та 584 жінки.[6]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 990 осіб.[7]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 96,19 % |
| російська | 3,71 % |
| молдовська | 0,10 % |
Примітки
- рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3006)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-249)
- рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
- Мартиролог. Луганська, ст. 165—166
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Луганська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Луганська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Луганська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.