Казим'єрас Буґа
Бу́ґа Казим'єрас (лит. Kazimieras Būga; 6 листопада 1879, с. Пажєге, нині Зарасайського району, Литва — 2 грудня 1924, Кеніґсберґ, похований у Каунасі) — литовський мовознавець, лексиколог, лексикограф.
Казим'єрас Буґа | |
---|---|
лит. Kazimieras Būga | |
Народився |
6 листопада 1879[1][2] Пажєгеd, Зарасайський район, Утенський повіт, Литва |
Помер |
2 грудня 1924[1] (45 років) Кенігсберг, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка, Німецький рейх |
Поховання | Петрашунський цвинтар |
Країна | Литва |
Діяльність | лексикограф, мовознавець |
Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет і Кенігсберзький університет |
Галузь | мовознавство |
Заклад | Пермський державний університет, Томський державний університет і Університет Вітовта Великого |
Казим'єрас Буґа у Вікісховищі |
Біографія
Закінчив Санкт-Петербурзький університет (1912). Працював приват-доцентом (від 1916), професор (1918—1919) Пермського університету; професор Томського (1919—1920) та Литовського (від 1922) університетів. Засновник балтистики в Литві, фундатор історико-етимологічних та ономастичних досліджень литовської мови, основоложник 20-томного академічного словника литовської мови, завершеного 2002. Буґа визначив походження цілої низки українських слів, як спільних із балтійськими мовами, так і запозичених із них. Встановлюючи шляхи та час їхнього проникнення до української мови, найдавніші з них датував періодом до X століття. Висунув теорію про перенесення географічних назв (річок і населених пунктів) з українського Надприп'яття до литовського Наднімання. У Пермі Буґа був колегою Л. Булаховського й до кінця життя листувався з ним (у бібліотеці Вільнюського університету зберігаються 22 листи українського вченого до Буґа). У Вільнюсі 1958—1962 видано тритомник «Rinktiniai raótai» («Вибрані праці») Буґа з докладними «Rodyklås» («Покажчики») до них.
До дня народження Буґа з кінця 90-х рр. щодругий рік у Вільнюському університеті проводяться міжнародні наукові конференції «Етимологія і ономастика».
Праці
Статті
- Вūga, К. Jotvingu zemes upiu vardu galune-da // Tauta ir Źodis. I, Kaunas, 1923, p. 100.
- Вuga, К. Die Vorgeschichte der Aistischen (Baltischen) Stamme im Lichte der Ortsnamenforschung. Leipzig: Streitberg Festgabe, 1924.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
Література
- Непокупний, А.П. Енциклопедія сучасної України. — Т. 3. — Київ, 2004., стор. 515