Калинівка (Глибочицька сільська громада)

Кали́нівка (МФА: [kɐˈɫɪɲiu̯kɐ] ( прослухати)[1]) село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Населення становить 671 осіб.

село Калинівка
Покровська церква, обшита пласиковою вагонкою.
Країна  Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Житомирський район
Громада Глибочицька сільська громада
Основні дані
Населення 671
Площа 1,712 км²
Густота населення 391,94 осіб/км²
Поштовий індекс 12406
Телефонний код +380 412
Географічні дані
Географічні координати 50°15′33″ пн. ш. 28°48′12″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
212 м
Водойми р. Безіменна
Місцева влада
Адреса ради 12405, Житомирська обл., Житомирський р-н, с.Левків, вул. Героїв України, 35
Карта
Калинівка
Калинівка
Мапа

 Калинівка у Вікісховищі

Географія

Селом протікає річка Безіменна, ліва притока Тетерева.

Історія

Поруч із селом міститься кілька поселень І тис. до Р. Х., III—V та ХІІ-ХІІІ ст. та поселення VIII—X та Х-ХІІ ст.

У 1870 р. в селі коштом парафіян було зведено дерев'яну церкву Покрови Богородиці. До парафії приписані села Вацко (зараз Глибочиця) та Гадзинка

У 1906 році село Левківської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 10 верст, від волості 3. Дворів 152, мешканців 740[2].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932—1933.

Виборювання храму

Уже кілька років точиться суперечка щодо переходу храму села p УПЦ до ПЦУ. Так, за словами настоятеля Свято-Покровської громади Калинівки ієрея Олександра Хрустюка [3], 2019 року місцевий депутат просто поставив його перед фактом, що вирішувати долю парафії буде село. «Серед тих, хто нав'язував ПЦУ людям, перш за все були районні депутати, – повідомив отець Олександр. - А оскільки ми розташовані близько до обласного центру, то і обласні депутати активно були задіяні, щоб налаштувати людей проти нашої Церкви і щоб вони переходили в ПЦУ. Після цього стали приходити повідомлення від депутатів, що треба, мовляв, переходити, що у нас є Томос. У соцмережах проходили з ними різні дискусії, в яких вони маніпулювали».

Депутати зорганізували у місцевому будинку культури збори села, наприкінці якого всі почали вирішувати долю церкви, і в підсумку територіальна громада проголосувала за перехід у ПЦУ.

«Я був попереджений напередодні ввечері. Близько сьомої години до мене приїхав депутат і сказав: завтра ми будемо вирішувати долю церкви, за перехід в ПЦУ. Хочете – приходьте, не хочете – не приходьте. Я просто поставив вас до відома», – розповів ієрей Олександр Хрустюк[4].

9 березня 2019 року у храмі на честь Покрови Пресвятої Богородиці парафіяни й духівництво зібрались на молитовне стояння. Цього дня за ініціативи сільської ради були проведені збори села по нібито звітуванню за рік, але наприкінці зборів було порушене питання про місцевий храм Української Православної Церкви. Попри прохання ініціативної групи людей зацікавлених у переході храму до ПЦУ настоятель парафії ієрей Олександр Хрустюк відмовився від участі у можливому голосуванні та долучився до молитви разом із парафією в храмі. У часі молитви прихожани одноголосно висловили підтримку канонічній Українській Православній Церкві[5].

Починаючи з 7 липня 2019 року прихильники ПЦУ погрожували прийти й відібрати храм. За словами настоятеля увесь цей час члени релігійної громади УПЦ кожну службу перебували в напрузі, і не знали, чого очікувати: «На Покрову погрожували прийти – не прийшли. Наступної неділі – також».

30 жовтня 2019 року співробітники правоохоронних органів порушили кримінальну справу за фактом підробки документів, за якими храм має перейти до ПЦУ. почалося досудове слідство. Але, хоч ухвали суду у справі про храм в Калинівці не було, та 3 листопада 2019 року активісти ПЦУ спробували під час літургії проникнути в храм УПЦ. Із ними був і прес-секретар єпархії ПЦУ з паперами щодо інвентаризації церковного майна. Щойно віряни УПЦ побачили, що назріває конфлікт, вони постановили розділитися – протоієрей Олександр і жіноцтво залишилися в церкві, щоб завершити літургію, а чоловіки вийшли на подвір'я храму і закрили своїх рідних в церкві.

Підійшли активісти ПЦУ почали хапати і штовхати віруючих, кричали: «Хрустюк, виходь зі своєю громадою». На місце події для забезпечення правопорядку прибула поліція. Протоієрей Олександр і віруючі домовилися, що вийдуть з храму лише після того, як прихильники ПЦУ вийдуть за огорожу. Так і вчинили. Активісти ПЦУ вишикувалися вздовж входу у двір і вигукували: «Ганьба!» Парафіяни УПЦ закрили храм і вийшли за територію церковного подвір'я. У цілому віряни УПЦ змушені були перебувати в храмі близько 5-6 годин. «Вийти раніше ми не могли, щоб вони не увірвалися в храм», – пояснив протоієрей Олександр. Парафіяни УПЦ прийняли рішення не опечатувати храм, але до рішення суду не проводити в ньому ніяких богослужінь, щоб не спокушати прихильників ПЦУ [6].

Станом на березень 2021 року Свято-Покровський храм у Калинівці опечатаний і його доля досі вирішується в судах. Громада УПЦ по неділях і святкових днях збирається біля його стін на молитву[4].

Примітки

Література

  • Теодорович Н. И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. — Почаев,1888. — Т. І.
  • М. Ю. Костриця, Р. Ю. Кондратюк Історико-географічний словник Житомирщини, Житомир, 2002.
  • Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Житомир, 2007.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.