Кам'яний Брід (Старосілецька сільська громада)
Кам'яний Брід[1] — село в Україні, у Коростишівському районі Житомирської області. Населення становить 630 осіб.
село Кам'яний Брід | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район/міськрада | Житомирський район |
Громада | Старосілецька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA18040510050047272 |
Основні дані | |
Засноване | 1606 |
Населення | 799 |
Площа | 3,2 км² |
Густота населення | 249,69 осіб/км² |
Поштовий індекс | 12511 |
Телефонний код | +380 4130 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°28′35″ пн. ш. 28°56′32″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
183 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 12511, Житомирська обл., Коростишівський р-н, с. Кам'яний Брід |
Карта | |
Кам'яний Брід | |
Кам'яний Брід | |
Мапа | |
Географія
Через село тече річка Бистріївка, ліва притока Мики.
Історія
У 1606 році село Кам'яний Брід Коростишівської волості Радомисльського повіту Київської губернії. Відстань від повітового міста 21 верста до заходу. Отримало назву від того що річка Бистріївка в цьому селі протікає між великими кам'яними скелями, між тим в простірі всієї течеї камні ніде більш не виявлені. найбільша маса каміння знаходиться там де стоїть Церква і дім священника. Доведено, що Кам'янобрідський камінь, складає доброго по якості та красі лабрадориту, рідко виявленого в Росії. З нього почали робити пам'ятники, столи, підвіконня, плитка та інші речі декору в побуті та (автооздоблені сучасне) що придає великої краси виробам з Кам'янобрідського лабрадору.
Близіко половини 16 століття Кам'яний Брід належав Подчашію Іоанну Борейко, потім з 1770 року його зятю хорунжему Венденскому, Іоанну Міхаловському, а з 1782 його сину Іоанну та дочці, яка була заміжньою за Лотоцьким. В пізніший час частка (володіння) Міхаловського, по заставі перейшло в права і володіння Іоанна Станькевіча, у переліку 247 ревізскіх душ чоловічої статі і 1576 десятин землі, купили брати Сівіцкі Володимир і Варфоломій, служівші при колишньому генерал-губернаторі Бібікові. Частка Прокоповіча в числі 20-ти ревізскіх душ і 105 десятин землі, перед цім куплена Зежолом Дзержковським; а частка Лотоцькой, з 50-ти ревіз. душ і 341 десятина землі, дісталась її племінниці Королаті Міхаловській. Жителів села в 1783 році було 385 душ різного полу.
Церква була дерев'яна побудована 1782 році, в ім'я Архістратіга Михайла, навколо старої Церкви землі було 37 десятин.[2]
Примітки
- Карта Волинської губернії Шуберта Ф.Ф.
- Опис Київської губернії (російська). с. 178–179.
Посилання
Джерела
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795– 2006 Довідник. – Житомир: Волинь, 2007–620 с. -- ISBN 966 – 690 –090 – 4
- Список населених місць Київської губернії. Видання Київського Губернського Статистичного Комітету. -- Київ: Типографія Іванової, 1900. – 1896 с.
- Виписка зроблена з опису Київської губернії. 178-179 с.