Кам'яний Міст (селище)
Кам'яний Міст — селище в Україні, в Первомайському районі Миколаївської області. Розташоване за 20 км на південь від районного центру — міста Первомайська. Залізнична станція на лінії Борщі — Підгородна. Населення становить 1535 осіб.
| селище Кам'яний Міст | |
|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |
| Країна |  Україна |
| Область | Миколаївська область |
| Район | Первомайський район |
| Громада | Кам'яномостівська сільська громада |
| Код КОАТУУ: | 4825482201 |
| Облікова картка | |
| Основні дані | |
| Засноване | 1500 |
| Населення | 1535 |
| Площа | 0,003 км² |
| Поштовий індекс | 55231-55232 |
| Телефонний код | +380 5161 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°54′34″ пн. ш. 30°47′18″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
73 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 55231, Миколаївська обл., Первомайський р-н, с-ще Кам'яний Міст, вул. Заводська, 1 |
| Карта | |
  Кам'яний Міст | |
 Кам'яний Міст | |
| |
Історія
З введенням у 1867 році в дію залізничної ділянки Балта — Ольвіополь на полях поблизу села Катеринка Кам'яномостівської волості Ананьївського повіту Херсонської губернії була облаштована залізнична станція, що отримала назву Катеринка (рос. Екатериновка). Однак, оскільки в Російській імперії вже існувала станція з такою ж назвою, через 8 років щойно збудовану станцію перейменували в Кам'яний Міст по назві найближчого після Катеринки села.
З появою залізничної станції було покладено початок селищу біля неї. Насамперед тут селилися працівники станції та обслуговчий персонал залізничного полотна. Вони мешкали в бараках та казенних пристанційних будинках. Лише наприкінці ХІХ сторіччя тут почали селитися селяни, чиї земельні наділи знаходились поруч зі станцією. Заселялась переважно північна частина прилеглої до стації площі.
З початком примусової колективізації почалась забудова й південної частини. Навпроти станції розмістилась Кам'яномостівська МТС. Майже одночасно з нею виникла нафтобаза для забезпечення паливно-мастильними матеріалами МТС і колгоспів. Тоді ж побудовано й хлібоприймальний пункт «Заготзерна».
В роки німецько-радянської війни станція та селище біля неї зазнали значних руйнувань: висаджено в повітря залізничний вокзал, розграбовано ремонтні майстерні МТС та електростанцію, підірвано нафтові цистерни, вивезено обладнання хлібоприймального пункту, зруйновано більшість громадських споруд.
Після ліквідації в 1958 році МТС, на її базі був створений механічний завод, що згодом виріс у Кам'яномостівський завод сільськогосподарських машин.
У повоєнні роки селище довкола станції активно розбудовувалось, з'являлись нові вулиці.
До 1963 року селище відносилось до Катеринківської сільської ради. У 1963 році були об'єднані Катеринківська та Полтавська сільські ради й утворена нова Кам'яномостівська сільська рада.
Промисловість
Кам'яномостівська МТС
Кам'яномостівська ордена «Знак Пошани» машино-тракторна станція створювалась у 1929—1930 роках. Спочатку тракторний парк МТС був укомплектований переважно «Фордзонами», «Красними путіловцами»" та «Інтернаціоналами», згодом почали надходити колісні ХТЗ, а напередодні війни — «Універсали», гусеничні ЧТЗ, СТЗ. Перші комбайни «Комунар» надійшли взимку 1931—1932 років. Тривалий час директором МТС був депутат Верховної Ради СРСР 1-3 скликань Данило Степанок. За роки його керівництва МТС вважалась однією з найкращих в Одеській області, за що була нагороджена орденом «Знак Пошани». МТС мала в своєму складі 14 бригад і обслуговувала 41 колгосп. Ліквідована в 1958 році.
Завод сільгоспмашин
Кам'яномостівський завод сільськогосподарських машин бере свою історію зі створеного на базі МТС механічного заводу, що займався ремонтом автомашин і окремих вузлів до них. З роками заводські потужності зростали й він був перепрофільований у машинобудівний. Продукцією заводу стали окремі деталі до тракторів, дощувальні установки ДДН-70, насосні станції СНН-75-40. Останньою продукцією заводу були обпилювачі ОШУ-50А. Нині завод припинив свою роботу.
Соціальна сфера
У селі розташована Кам'яномостівська середня загальноосвітня школа I–III ступенів, дитячий садок, фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотека.
Література
- История городов и сёл Украинской ССР. Николаевская область. — Киев: Главная редакция Украинской советской энциклопедии, 1981, стор.618.
- Ковальчук М. С. Катеринка на Кодимі: історичні розповіді про виникнення та розвиток села. — Катеринка, 2006, стор. 43-49.