Катеринка (село)

Катери́нка — село в Україні, у Первомайському районі Миколаївської області. Населення становить 967 осіб.

село Катеринка
Країна  Україна
Область Миколаївська область
Район/міськрада Первомайський район
Громада Кам'яномостівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA48080070050048709
Основні дані
Засноване 1500
Населення 967
Площа 0,002 км²
Поштовий індекс 55263
Телефонний код +380 5161
Географічні дані
Географічні координати 47°55′43″ пн. ш. 30°47′44″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 77 м
Водойми річка Кодима
Місцева влада
Адреса ради 55231, Миколаївська обл., Первомайський р-н, с-ще Кам’яний Міст, вул. Заводська, 1
Карта
Катеринка
Катеринка
Мапа

 Катеринка у Вікісховищі

Центральна площа с. Катеринка

Історія

XVIII—XIX ст.

В 1794 році власником земель довкола Пустища Безіменного став полковник Михайло Штриков. Для облаштування нових земель він переселив 42 сім'ї селян-кріпаків з села Дроздовиця Городнянського повіту Чернігівської губернії. Прибулі насамперед звели дерев'яну церкву, яка була освячена 6 грудня (25 листопада за старим стилем) 1794 року в день Святої великомучениці Катерини. Від церкви і пішла назва села. В 1799 році в селі налічувалось 127 дворів, у яких проживало 580 осіб обох статей. В 1816 році на місці старої церкви збудовано нову кам'яну. Після смерті поміщика Штрикова, Катеринка разом з прилеглими 5362 десятинами землі перейшла до сусідського поміщика Олександра Бакуринського. На початку 1850-х років в селі нараховувалось 178 дворів. Після збанкрутіння Бакуринського, село було продане з торгів. Новим його власником став підпоручик Дмитро Бенардакі.

Після скасування кріпосного права Катеринка була віднесена до Кам'яномостівської волості Ананьївського повіту Херсонської губернії.

В 1896 році в селі діяла школа грамоти (відкрита в 1872 році), де навчались 60 дітей, був лікар, 5 лавок і 2 корчми.

Початок XX ст.

Після Лютневої революції 1917 року в селі встановлено владу Української Центральної Ради, а згодом Української Народної Республіки. Протягом наступних чотирьох років влада в селі неодноразово змінювалась, доки остаточно не розпочалась радянська окупація.

Наприкінці 1929 року в селі розпочато примусову колективізацію, у результаті було створено перший колгосп (СОЗ імені Сталіна).

Внаслідок політики розкуркулення найбільш заможна і працьовита частина селян була репресована та пограбована більшовиками. Навесні 1930 року понад 250 сімей вийшло з колгоспу. В ньому залишилось лише 34 сім'ї катеринчан. Вже за рік силою і погрозами в колгоспи було зігнано майже всіх мешканців села. Замість одного було створено три і ще один в Петрівці.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 360 жителів села[1].

Німецько-радянська війна

16 серпня 1941 року Катеринка була окупована німецько-румунськими військами.

Село було включене до складу Голтянської претури Голтянського повіту губернаторства Трансністрія. Була створена примарія на чолі з примарем. Першим примарем Катеринки румуни призначили Арсентія Писаревського. Колгоспи були перетворені в сільсько-господарські общини. Для нагляду і контролю було створено жандармські пости. Катеринка входила до Кримківського жандармського посту, начальником якого був плутонер (старшина), а згодом локотинент (лейтенант) Кирило Анушку. Крім того, у селі було створено сільську поліцію.

Для боротьби з окупантами в селі була створена бойова група на чолі з Михайлом Клименюком, яка входила до складу Кримківської молодіжної підпільної організації «Партизанська Іскра».

21 березня 1944 року Катеринка була звільнена частинами 5-ї гвардійської арміїї 2-го Українського фронту.

Повоєнні роки

Після визволення села почалась відбудова в першу чергу колгоспів. За роки окупації до Румунії було вивезено весь сільгосподарський інвентар, майже всіх корів і бджіл.

11 серпня 1950 року на загальних зборах колгоспників було вирішене питання про об'єднання всіх чотирьох колгоспів в єдине господарство — колгосп імені Сталіна. 25 листопада 1956 року загальні збори колгоспників вирішили відмовитися від свого найменування і назвали його «Маяк комунізму».

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 997 осіб, з яких 426 чоловіків та 571 жінка.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 960 осіб.[3]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

МоваВідсоток
українська 94,62 %
російська 4,55 %
молдовська 0,52 %
білоруська 0,21 %
болгарська 0,10 %

Сьогодення

В селі діє навчально-виховний комплекс, до якого входять дошкільне відділення, і загальноосвітня школа I—III ступенів. НВК носить ім'я Героя Радянського Союзу Понамарчука С. Т. Функціонує дільнична лікарня, аптека, бібліотека, низка магазинів. Відкрито стаціонарне відділення УПСЗН Первомайського району для перебування самотніх людей похилого віку.

Визначні односельці

Примітки
  1. Катеринка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Миколаївська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Література
  • Ковальчук М. С. «Катеринка на Кодимі», Катеринка, 2006 р.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.