Каневський Кім Борисович

Народився 5 грудня 1946 року в Одесі[6], в родині офіцера-фронтовика. Батько був звільнений з армії в березні 1946 року, після лікування від наслідків важкого поранення під містом Кюстрин. Батько в подальшому працював головою правління промислової артілі — членом президії Одеського обласного управління місцевої промисловості, директором фабрики «Трудпобут», комбінату. Був депутатом Іллічівської районної та Одеської міської ради. Помер в 1972 році. Мати, домогосподарка, померла в 1971 році. Поховані в Одесі.

Переведений з редакції «Космомольської іскри»[21] в штат Одеського державного обласного телерадіокомітету[21] (пізніше перейменована в Одеська державна облтелерадіокомпанія) навесні 1986 року.

Був членом колегії та художньої ради ТВ ООДТРК; редактором, старшим редактором;

очолював головну редакцію молодіжних програм, циклу «Культура»;

вів інформаційно-аналітичну програму «Чорномор'я».

Отримав призначення головного редактора телемовлення ООДТРК, пізніше головного редактором 38-го каналу держТБ.

Кім Каневський — автор-ведучий і керівник програм «СТОП» — «Сатирична телевізійна Одеська програма», «У неділю вранці» (на УТ), одеських випусків циклу «Молодіжна студія „ГАРТ“(на УТ), „Одеса-Центр“, „Одеса-центр: всі канали“, „Канал-02“, „Закон є закон“, „Кава з вершками суспільства…“, „Наш куточок…“.

Створив художньо-публіцистичний телесеріал „Справа“ була в Одесі…»[22] — про історію одеської поліції, міліції, адвокатури, прокуратури, інших правоохоронних сфер різних років[23]. Знято 29 серій.

За дорученням колегії ООДТРК Каневський заснував на державному ТБ навчально-творче об'єднання «Мала Студія».

Був запрошений на посаду старшого викладача — керівника курсу кафедри мистецтвознавства Одеського національного університету як доцент кафедри. Потім продовжував педагогічну роботу доцентом в Міжнародному Гуманітарному університеті (Одеса)[24][25].

Створив клуб авторської пісні «Епіграф» в Одеському Об'єднанні Молодіжних Клубів[10].

Автор художньо-публіцистичного тележурналу «У ракурсі часу» (730 випусків), автор передачі «Феміда», співавтор циклу — «Середа, 13.00».

Заснував напівмальований проект «ГОПАК» («Гумористичний Одеський Професійно-аматорського Клуб»)[26], який об'єднав творчу та наукову еліту Одеси, титулованих артистів, художників та інших знаменитих одеситів. Як художник, брав активну участь в оформленні всіх своїх авторських програм.

У 1987 році Каневський був обраний головою асоціації «Право», що об'єднала провідних працівників Головному управлінні МВС, держбезпеки, суду, прокуратури, адвокатури, митниці, держкордонохорони і журналістів, які виступають з правових питань. Ініціатор і ведучий «Марафон совісті». Брав участь у створенні Ради вдів — для підтримки сімей, які втратили годувальників при виконанні ними обов'язків охорони права. Наказом міністра МВС України призначений членом колегії і кадрової комісії. На альтернативній основі з 2007 року обирався співголовою Громадської ради при ГУ МВС України в Одеській області[27]. В січні 2012 року обраний головою цієї ж ради, яка об'єднувала представників 35 громадських організацій і рухів. У липні 2013 року запрошений членом експертно-консультативної ради ГУ МВС України в Одеській області[28]. З 2013 року почесний член Одеської обласної Ради Миру.

За п'єсою Каневського «І Молдаванка, і Пересип…» головний режисер Одеського театру юного глядача в 1978 році М.Тараненко[29][30] спільно з режисером А.Булигою[31] здійснив постановку «У вогні і тривозі»[32].

Пісні на його вірші (музика композиторів О.Красотова, І.Голубова, Я.Фрейдліна, Т.Малюкової і його авторські мелодіі) виконуються в кіно і на естраді.

• Кім Каневський. І Молдованка, і Пересип. — Дніпро : Середняк Т.К, 2017. — ISBN 978-617-7599-09-7.

• «Відкрите зібрання творів»

«Вірші на пам'ять»:

• Четверта катування романсом — любовна лірика
• Етюди аквареллю — міська лірика
• Посвята наставнику — філософська лірика
• Ноктюрн — міська лірика
• Третя катування романсом — любовна лірика
• Кароліно-Бугаз — пейзажна лірика
• Міська лірика
• Пам'ять — цикли віршів — громадянська лірика
• Була війна — громадянська лірика
• Етюди в пленері — міська лірика
• Друга катування романсом — любовна лірика
• Стара фотографія — поеми — міська лірика — любовна лірика
• Московський диптих — міська лірика — любовна лірика
• Чотирнадцять сонетів грудня. Вінок — сонети, канцони, рондо — міська лірика
• Перша катування романсом — любовна лірика
• З глибини — міська лірика
• Початок поезії — пейзажна лірика
• Після всього — філософська лірика

Указом Президента України № 500 від 24-го серпня 2012 року Кіму Борисовичу Каневському присвоєно почесне звання «Заслужений журналіст України»[1][33].

В книзі Анни Бузіян і Наталії Карай «Йдемо на телек»[32] описується внесок Каневського в розвиток одеського телебачення, відображене творче життя та спогади про здобуті результати на державному телебаченні[34].

Геннадій Труханов вручив муніципальну нагороду «Культурна столиця»[35].

Рішенням Одеської міськради увійшов до почесного списку «Твої імена, Одеса»[36] за авторство ідей, сценаріїв і керівництво творчою групою, яка створила художньо-публіцистичний телесеріал «Справа» була в Одесі…"[22].

Нагороди міста Одеса, державної обласної адміністрації, Обласної та міської рад, Держтелерадіокомітету України[37], Кабінету Міністрів України, МВС, Ради Миру, відомчі нагороди.

• Офіційна сторінка Кім Каневський в facebook. www.facebook.com. Процитовано 11 березня 2020.
• Йдемо на телек: одеситам розкажуть про історію міського телецентру. Офіційний сайт міста
• Что есть честь? Дело было в Одессе…