Труханов Геннадій Леонідович

Геннадій Леонідович Труханов народився 17 січня 1965 року в Одесі.

• 1986 року закінчив Одеське вище артилерійське командне училище ім. Фрунзе з військовим званням лейтенант. Спеціальність — інженер з ремонту та експлуатації артилерійського озброєння.
• 1986—1992 — служив у Північно-Кавказькому військовому окрузі, а закінчив службу у званні капітана.
• 1993 року — директор охоронної фірми «Капітан». 1995 — Президент Української федерації тайського боксу.
• 2000 — помічник представника президента компанії з питань безпеки представництва російської нафтової компанії «Лукойл» в Україні.
• 2004—2007 — працював в апараті Верховної Ради України.
• 2005 — депутат Одеської міськради.
• 2006 — переобраний депутатом Одеської міськради. Очолив постійну комісію у справах молоді та спорту в міськраді.
• 2008 — Регіональний представник Державного комітету України у справах ветеранів в Одеській області.
• 2010 — переобраний депутатом Одеської міськради. Очолив фракцію Партії регіонів в міськраді.

На парламентських виборах 2012 року обраний нардепом від Партії регіонів (мажоритарний округ № 136)[10]. Голова підкомітету з питань взаємодії з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями Комітету ВРУ з питань верховенства права та правосуддя. З 2014 року — член депутатської групи «Економічний розвиток».

У червні 2013 року серед 148-ми народних депутатів України підписав Звернення депутатів від Партії регіонів і КПУ до польського Сейму з проханням «визнати Волинську трагедію геноцидом щодо польського населення і засудити злочинні діяння українських націоналістів».

2014 року переміг на позачергових виборах міського голови Одеси набравши 43,49 % виборців. 27 травня на позачерговій сесії Одеської міської ради склав присягу та приступив до виконання повноважень міського голови.[11] З 2015 року керував політичним рухом «Доверяй делам»[12].

На місцевих виборах 25 жовтня 2015 року переобраний міським головою Одеси (52,2 % голосів, 138,865 тис. осіб). 28 жовтня 2015 року відповідне рішення було затверджено сесією міської ради[13].

У квітні 2016 року учасники протесту поставили під міською адміністрацією наметове містечко з вимогою відставки Труханова і провели мітинг (акція «Одеса без Труханова»); в ніч проти 26 квітня було скоєно напад на наметове містечко. 22 червня 2016 в Одесі пройшов форум Асоціації міст, на який приїхали міські голови з різних регіонів та інші політики. Тоді близько 7 тисяч одеситів передали звернення для президента України з вимогою відставки міського голови.

2017 — НАБУ провело обшук в квартирі Труханова і почало розслідування відносно його діяльності на посаді мера Одеси (підозрюється в розтраті 185 млн грн міського бюджету).

14 лютого 2018 року Труханова та його заступника Павла Вугельмана затримано по прибуттю в Україну, але згодом суд відпустив обох на поруки. Труханова взяв на поруки нардеп від БПП Дмитро Голубов, а Вугельмана — Олександр Пресман з партії «Відродження» та Юрій Мірошниченко з фракції «Опозиційного блоку»[14] 31 березня 2018 року антикорупційні органи завершили розслідування та прокурори прийшли до висновку про достатність зібраних доказів, щоб скласти обвинувальний акт щодо Труханова, одеських чиновників та інших осіб, які підозрюються у розкраданні коштів міського бюджету.[15].

2015 року місцеве інформаційне агентство «Одесса-медиа» включило Труханова на 1 місце впливових одеситів[16]. У 2016 році він посів 15 сходинку[17], а 2017 року — знову перше місце[18].

У жовтні 2020 року Труханов зустрівся з очільником РПЦвУ Онуфрієм (Березовським) і передав йому оформлені документи земельної ділянки, на якій розташований Свято-Іверський монастир, у власність Одеської єпархії РПЦ в Україні[19].

18 листопада 2020 року ВАКС закрив справу проти Труханова за декларування недостовірної інформації, що сталося щонайменше 2015 і 2016 року на суму 33 млн та 18 млн грн відповідно[20]. 2015—2016 року Труханов не задекларував квартиру, два паркомісця, елінг, дачу, нежитлову нерухомість, два авто, власність, відсотки за вкладами у банках[21].

6 жовтня 2021 року, Генеральний прокурор Ірина Венедіктова підписала підозру Труханову в рамках розслідування кримінального провадження силами детективів НАБУ та прокурорів САП. За версією слідства, Труханов один із причетних до цілого ряду злочинних дій, спрямованих на заволодіння земельними ділянками в Одесі[22]

У жовтні 2021 року в рамках розслідування справи Труханова було обрано запобіжний захід для Дмитра Димарського, співзасновника одеської будівельної компанії «Будова» із заставою в 59 млн грн[23].

За 2017 рік Труханов задекларував 106 тис. грн доходу. При цьому він є власником годинника A. Lange & Sohne вартістю коло 100 тис. євро[30].

Відповідно до звітів італійської поліції, Труханов у 1990-х роках був членом організованих злочинних угрупувань, жив у Римі, де 1998 року одружився з італійкою Лідією Россі. Під час поліційної перевірки влітку 1997 року в Бельгії він показав грецький паспорт на ім'я Геннадія Узопулоса[31].

2016 року після опублікування Панамських документів виявилось, що Труханов при реєстрації офшорних компаній на Британських віргінських островах у всіх реєстраційних документах вказував російське[1], а не українське громадянство. Згідно з цими даними, Труханов є громадянином РФ та зареєстрований за адресою: Московська область, м. Сергієв Посад, вулиця Паркова, 5. Це підтверджує онлайн-реєстр Федеральної податкової служби РФ[32].

Працівники управління СБУ в Одеській області не знайшли доказів існування російського паспорта в Труханова[33]. У своєму фейсбуці мер показав фото довідки від генконсульства Росії в Одесі про відсутність громадянства Росії[34].

• Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2005)[35];
• Орден Данила Галицького (2008)[36];
• Орден «За заслуги» III ступеня (2010)[37];
• Відзнака Президента України — ювілейна медаль «20 років незалежності України» (2011)[38];
• Орден «За заслуги» II ступеня (2013)[39];
• Найвпливовіший одесит 2019 року у рейтингу журналу «Новое время»[40].

Одружений. Має двох доньок — Катерину (нар. 1986) та Алісу (нар. 2000) і сина Андрія (нар. 2001).

• Офіційний сайт
• Офіційний сайт Верховної ради