Канопацька Ганна Анатоліївна

Народилася 29 жовтня 1976 року в м. Мінськ. Батько, Анатолій Труханович, перший офіційний доларовий мільйонер в Білорусії[2]. Мати — домогосподарка. Сестра Дарина молодша Ганни на 7 років[3].

Закінчила мінську школу № 55, потім юридичний факультет Білоруського державного університету за спеціальністю «Правознавство». Працювала директором ТОВ «Гринрей», яке надає юридичні послуги[4][5]. За словами Анатолія Лебедька, «знає іноземні мови», спілкується російською мовою, але стверджує, що готова перейти на білоруську[6]. Член Об'єднаної Громадянської партії (ОГП) з 1995 по 2019 рік[7]. З 2013 по 2016 року голова мінської міської організації ОГП. З вересня 2016 року — член Політради партії, в рамках якої очолювала комісію по роботі з підприємцями[8].

Ганна Канопацька знаходиться в опозиції правлячому режиму Лукашенка.[9][10][11][12][13]. Брала участь у виборах депутатів Палати представників Національних зборів Республіки Білорусь п'ятого скликання у 2012 році і виборах депутатів місцевих Рад депутатів Республіки Білорусь двадцять сьомого скликання у 2014 році[14]. Притягувалася до адміністративної відповідальності за акцію солідарності з політв'язнями[6].

На Парламентських виборах 2016 року 11 вересня Канопацька обрана депутатом Палати представників у Жовтневому виборчому окрузі № 97 міста Мінська. Член Постійної комісії з питань економічної політики. Член делегації Національних зборів Республіки Білорусь у здійсненні контактів з Парламентською асамблеєю Ради Європи. Член робочих груп Національних зборів Республіки Білорусь у співпраці з Парламентом Держави Кувейт, Парламентом Королівства Марокко, Парламентом Республіки Сінгапур, Парламентом Республіки Словенія[8].

Канопацька була відповідальною за підготовку проєкту Закону Республіки Білорусь «Про внесення змін і доповнень до деяких законів Республіки Білорусь з питань державно-приватного партнерства» в постійної комісії Палати представників з економічної політики[15].

Бувши депутатом парламенту, Канопацька виступала за розрив договору про союзну державу з Росією і критикувала тодішнього посла РФ в Білорусії Михайла Бабича[16].

26 січня 2017 року Канопацька провела брифінг для журналістів засобів масової інформації за підсумками засідання комісії Парламентської асамблеї Ради Європи з політичних питань і демократії, яке відбулося 24 січня в рамках зимової сесії цієї організації в Страсбурзі (Франція)[17].

27-28 червня 2017 року Канопацька взяла участь у парламентських слуханнях в Європарламенті в Брюсселі щодо ситуації в Білорусі, за що була позбавлена оплати робочих днів[18].

12 травня 2020 року Ганна Канопацька висунулася в кандидати на посаду президента Республіки Білорусь. 20 травня зареєструвала ініціативну групу з 1314 осіб. 10 червня повідомила, що їй вдалося зібрати необхідні для реєстрації кандидатом 100 тисяч підписів[19]. Аж до 29 червня заявляла про подачу в ЦВК 110 тисяч підписів, проте 30 червня ЦВК повідомив, що після всіх перевірок у Канопацької залишилося 146 588 дійсних підписів[20]. 18 липня 2020 відмовилася брати участь у теледебатах, зробивши заяву: «Як досвідчений і успішний політик я не маю ні права, ні бажання змагатися зі свідомо слабкими опонентами. Мені незабаром ще керувати країною».[21] 20 липня стало відомо, що Ганна Канопацька — єдиний із зареєстрованих кандидатів у президенти, хто не планує проводити зустрічі з виборцями[22].

За попередніми даними ЦВК, на виборах 9 серпня Канопацька отримала 1,68 % голосів виборців, всього близько 98 тис. голосів[16].

Аналітик Білоруського інституту стратегічних досліджень Вадим Можейко вважає, що на виборах Ганна Канопацька конкурує не з чинним президентом Лукашенком, а з іншими альтернативними кандидатами. На думку Можейко, тактика Канопацької «ганити не стільки чинну владу, скільки всіх інших претендентів»[23].

Станом на серпень 2020 року, Ганна Канопацька давно розлучена, має двох дітей — 21-річного сина Олексія (студент економічного факультету Білоруського державного університету) та 18-річну доньку Анастасію (навчається в Австрії)[3][24][25][26].