Капінос Інна Анатоліївна
Інна Анатоліївна Капінос (31 жовтня 1964, Кривий Ріг, Дніпропетровська область) — українська акторка театру, кіно та дубляжу. Заслужена артистка України (2000).
Інна Капінос | |
---|---|
Народилася |
31 жовтня 1964 (57 років) Кривий Ріг, Дніпропетровська область |
Громадянство | Україна |
Національність | українка |
Діяльність | акторка театру, кіно та дубляжу |
Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого |
Знання мов | українська і російська |
Заклад | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого і Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка |
Членство | Національна спілка кінематографістів України |
Роки активності | 1985 — тепер. час |
Нагороди | |
IMDb | ID 0438155 |
Біографія
Народилася 31 жовтня 1964 року у Кривому Розі Дніпропетровської області.
У 1985 році закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого.
З 1985 року працює в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка[1], викладала акторську майстерність студентам Бориса Савченка (курс кінорежисерів) університеті імені Івана Карпенка-Карого[2].
Займається дубляжем та озвученням рекламних роликів українською та російською мовами. Член Національної спілки кінематографістів України.
Ролі в театрі
Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка
- 1986 — «Сімейний детектив» Л. Сінельникова; реж. Володимир Оглоблін
- 1989 — «Тев'є-Тевель» (за п'єсою Григорія Горіна, написаною за мотивами творів Шолом-Алейхема; режисери-постановники — Сергій Данченко, Дмитро Чирипюк) — Хава
- 1990 — «Гріх» В. Винниченка; реж. Володимир Опанасенко — Ніна Муфта
- 1991 — «В неділю рано зілля копала» Ольги Кобилянської; реж. Володимир Опанасенко — Настка
- 1994 — «З коханням не жартують» П. Кальдерона; реж. Володимир Опанасенко — Леонора
- 1995 — «Гетьман Дорошенко» Старицької; реж. Володимир Опанасенко — Пріся
- 1996 — «Бояриня» Лесі Українки; реж. В. Опанасенко — Оксана
- 1997 — «Король Лір» В. Шекспіра; реж. Сергій Данченко — Корделія
- 1998 — «Суєта» І. Карпенка-Карого; реж. Володимир Опанасенко — Василинка
- 2003 — «Ревізор» (за твором Миколи Гоголя; режисер-постановник — Ігор Афанасьєв) — Ликера[3]
- 2003 — «Цар Едіп» Софокла. Режисер: Роберт Стуруа. — Фіванка
- 2005 — «Ромео і Джульєтта» Шекспіра. Режисер: Валентин Козьменко-Делінде — Синьйора Монтеккі
- 2008 — «…Я згадую… Амаркорд» (вистава Олени Сікорської та Олександра Білозуба. Режисер: Олександр Білозуб). — Зоряна[1][4]
- 2008 — «Едіт Піаф. Життя в кредит» (мюзикл Юрія Рибчинського i Вікторії Васалатій. Режисер: Ігор Афанасьєв). — Мадлен Ассо[1][5]
- 2011 — «Фредерік або Бульвар Злочинів» Еріка-Емманюеля Шмітта; реж. Юрій Кочевенко — Мати Фредеріка
- 2012 — «Я, спадкоємець» Едуардо Де Філіппо; реж. Олексій Зубков — Маргарет
- 2013 — «Дами і гусари» Александера Фредро; реж. Юрій Одинокий — Пані Диндальська
- 2017 — «Джельсоміно в країні брехунів» Джанні Родарі; реж. Діана Айше — Продавчиня 2, перукар
- 2018 — «Війна» Ларса Нурена; реж. Давид Петросян — Мати
- 2019 — «Лимерівна» Панаса Мирного; реж. Іван Уривський — Шкандибиха
- 2020 — «Крум» Ханоха Левіна; реж. Давид Петросян — Труда, дружина Тахтиха
- 2021 — «Радован ІІІ» Душана Ковачевича; реж. Юрій Одинокий — Руменка (жінка Радована)
Національна філармонія України
- 2002 — «Заметіль» (текст Олександра Пушкіна, музика Георгія Свиридова). Режисер: Ірина Нестеренко — Героїня[6]
Майстерня театрального мистецтва «Сузір’я»
- 1989 — «Сад божественних пісень» Валерія Шевчука (за творами Г. Сковороди). Режисер: Олексій Павлович Кужельний — Одна з Дітей сновидінь Сковороди[7]
Фільмографія
- «Вир» (1983)
- «Наймичка» (1983) — Ганна
- «Вантаж без маркування» (1984) — дівчина
- «Кожен мисливець бажає знати…» (1985)
- «Спокута» (1985)
- «Батрачка» (1985) = Галя
- «Вечорниці» (1986) — Орися
- «Прем'єра у Соснівці» (1986) — Настя
- «Тепер ось прослався син людський» (1990)
- «Меланхолійний вальс» (1990) — Марта
- «Козаки йдуть» (1991) — Настка
- «Вишневі ночі» (1992) — Оленка
- «Для домашнього огнища» (1992)
- «Злочин з багатьма невідомими» (1993) — молода Олімпія Торська
- «Гетьманські клейноди» (1993)
- «Дорога на Січ» (1994)
- «Острів любові» (1995)
- «Роксолана» (1996, новела «Наречена»)
- «Весілля Барбі» (2005)
- «Повернення Мухтара-3» (2006)
- «Інше життя, або Втеча з того світу» (2006)
- «Дурдом» (2006)
- «П'ять хвилин до метро» (2006)
- «Зачароване кохання» (2008)
- «Коли на південь відлетять журавлі» (2010)
- «Лист очікування» (2012)
- «Кордон слідчого Савельєва» (2012)
- «Порох і дріб» (2012)
- «Жіночий лікар-2» (2013)
- «Життя після життя» (2013)
- «Криве дзеркало душі» (2013)
- «Пастка» (2013)
- «Друге життя» (2016)
- «Поганий хороший коп» (2016)
- «Запитайте у осені» (2016)
- «Хазяйка» (2016)
- «Прощаюся востаннє» (2017)
- «Хороший хлопець» (2017)
- «Ані слова про кохання» (2018)
- «Таємниці» (2019)
- «Повернення» (2019)
- «Серце матері» (2019)
- «Вибір матері» (2019)
- «Пробудження кохання» (2019)
- «Подаруй мені щастя» (2020)
- «Жіночі секрети» (2020)
- «Тросинка на вітрі» (2020)
- «Мій коханий ворог» (2020)
- «Тінь зірки» (2020)
- «Толока» (2020) — Олена Степанівна
- «Без тебе» (2021) — економка Алла
- «Кришталеві вершини» (2021)
Ролі на радіо
- «Життя відстанню в десять хвилин» (2002—2006)
Озвучення реклами
українською
- «McDonalds»
- «Олейна»
- «Colgate»
- «Ременс»
- «Комбіспазм»
- «Фламідез Гель»
- «Пантестин»
- «Ferrero Rocher»
- «Safeguard»
- «Sandora»
- «Palmolive»
- «Pava»
- «Ardo»
- «Wella»
- «Світоч»
- «Фервекс»
- «Anway»
- «Назол»
- «Shamtu»
- «Actimel»
- «Активіа»
- «Растишка»
- «Быстров»
- «La Pasta»
- «Nivea Visage»
- «Head & Shoulders»
- «Живчик»
- «Dove»
- «Pampers»
- «Sunsilk»
- «Glade»
- «Off!»
- «Cif»
- «Pedigree»
- «Rama»
- «Наш сік»
- «Аспірин-Кардіо»
- «Ariel»
- «Tefal»
- «Moulinex»
- «Rowenta»
- «Чёрный жемчуг»
- «Сто рецептов красоты»
- «Kinder»
- «Барні»
- «Торчин»
- «Ice White»
- «Ліотон»
- «Делуфен»
- «Мівіна»
- «Чудо»
- «Hipp»
- «Samsung»
- «LG»
- «Always»
- «Лаферобіон»
- «Тело человека»
- «Страна знаний»
російською
- «Персен»
- «Біттнер»
- «Ременс»
- «Барбовал»
- «Teva»
Нагороди
- 1995 — Гран-прі за найкращу жіночу роль Інні Капінос, кінофестиваль «Стожари» (Київ) — за роль Оленка в фільмі «Вишневі ночі»
Примітки
- Инна Капинос на сайте театра им. Ивана Франко (укр.), репертуар актрисы на русском языке. (рос.)
- Інна Капінос: моя професія реальна казка: бесіда з актрисою / вела Л. Бондарчук — Кіно-Театр. 2009 № 5 60-61
- «Ревізор» на сайті Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка (укр.)
- Семь украинок в поисках счастья - Татьяна ПОЛИЩУК, «День», №19, суббота, 2 февраля 2008 (рос.), Виставу про жінок-заробітчанок покажуть 7 березня - Іван СТОЛЯРЧУК, Gazeta.ua, 22.02.2008 18:04:54 (укр.), Актуальный актёрский состав и описание спектакля «…Я вспоминаю… Амаркорд» (рос.), «…Я згадую… Амаркорд» на сайті Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка (укр.)
- «Едіт Піаф» на сайті Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка
- Лілія БОНДАРЧУК «Філармонічна «Заметіль». Перший ювілей музичної вистави» - «День», №1, середа, 10 січня 2007
- Остап Ступка: «Коли граєш у шедеврі...»
Література
- Молоде кіно України. Вип. 2-й. К., 1991. — С.13.
- Інна Капінос: моя професія реальна казка : бесіда з актрисою / вела Л. Бондарчук - Кіно-Театр. 2009 № 5 60-61
- Инна Капинос: «Ушла из кино девушкой, вернулась — мамой» / интервью вела Ольга Чистякова - Вестник Кривбаса, 04 июня 2008[недоступне посилання з квітня 2019] (рос.)
Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.