Каракалпакстан

Каракалпакста́н (Каракалпацька Республіка, Каракалпакія, кар. Qaraqalpaqstan Respublikası, Каракалпакстан Республикаси, узб. Qoraqalpog`iston Respublikasi, Қорақалпоғистон Республикаси) — автономна республіка на північному заході Узбекистану. Площа республіки становить 166 тис. км². Столицею республіки є місто Нукус.

Каракалпацька Республіка
Qaraqalpaqstan Respublikası

Прапор Герб
Розташування Каракалпацької Республіки
Столиця Нукус
Найбільше місто Нукус
Офіційні мови Каракалпацька, узбецька
Суверенна держава  Узбекистан
Форма правління Автономна Республіка в складі Узбекистану
ПрезидентМуса Єрніязов
1991 25 грудня 
Площа
 - Загалом 164 900 км²
Населення
 - перепис 2013  1 711 800
 - Густота 7,5/км²
Валюта Сум (UZS)
Часовий пояс +5
Домен
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Каракалпакстан

Під час розкопок поблизу каналу Амірабад, що проводились під керівництвом радянського археолога С. П. Толстова, була виділена, так звана, Амірабадська культура бронзової доби.

Населення

Чисельність населення Каракалпакстану оцінюється в 1,2 млн осіб, 400 тисяч з яких — етнічні каракалпаки, 400 тисяч — узбеки, 300 тисяч — казахи.

У давнину каракалпаки були скотарями і рибалками, перша згадка про них датується 16 століттям.

Каракалпацька мова є ближчою до казахської мови, аніж до узбецької, що часто стає причиною етнічних суперечок. Навіть побутує думка, що каракалпаки як народ взагалі були вигадані Радянською владою, аби роз'єднати єдиний казахський народ обабіч кордону.

За часів СРСР каракалпацька мова послуговувалася кирилицею, із 1996 року, як і в узбецькій, триває перехід на латиницю.

Великі міста, крім столиці, Нукуса: Ходжейлі, Чимбай, Кунград, Тахіаташ.

Історія

Кара-Калпацька автономна область з центром у Турткулі (у 1929—1932 роках центром був Чимбай) була створена у 1924 році в складі Киргизької АРСР, а в 1930 році була перепідпорядкована безпосередньо РРФСР. У 1932 році перетворена на АРСР, а 5 грудня 1936 року ввійшла до складу Узбецької РСР. У 1933 році центром став Нукус. У 1964 році перейменована на Каракалпацьку АРСР. З 1992 року — Республіка Каракалпакстан.

Адміністративний поділ
Райони Каракалпакстану

Республіка поділена на 14 районів (tumani) і 2 міста (shahri) республіканського підпорядкування (станом на 1.01.2011 року).[1]

№ на
карті		 Район, місто Центр Площа,
км² (2004)		 Населення
(перепис
1989)[2]		 К-сть
міст		 К-сть
міських
селищ		 К-сть
ССГ		 Дата утворення[3]
1 Амудар'їнський місто Мангіт 1021 108675 1 4 15 18.12.1957
2 Бірунійський місто Біруні 3952 109698 1 1 13 31.12.1964[a 1]
3 Елліккалинський місто Бустан 5419 83207 1 0 13 23.03.1977
4 Канликульський міське селище Канликуль 744 29614 0 1 7 1970
5 Караузяцький міське селище Караузяк 6053 35376 0 1 8 1975[a 2]
6 Кеґейлійський міське селище Кеґейлі 924[4] 58584 1 2 9 бл.1926
7 Кунградський місто Кунград 74496 90238 1 6 11 22.02.1964[a 3]
8 Муйнацький місто Муйнак 37487 27417 1 0 6 бл.1926
9 Нукуський міське селище Акмангіт 953 41890 1 0 6 25.12.1968
10 Тахтакупирський міське селище Тахтакупир 21122 38710 0 1 8 1965[a 4]
11 Турткульський місто Турткуль 7483 115918 1 5 15 3.07.1927
12 Ходжейлійський місто Ходжейлі 2353[5] 118190[5] 1 2 8 бл.1926
13 Чимбайський місто Чимбай 1444[4] 76422 1 1 11 бл. 1926
14 Шуманайський місто Шуманай 636[6] 36330[6] 1 0 7 9.01.1967[a 5]
Бозатауський
(скасований у 2004)		 селище Казанкеткен 2269 …
Нукуський хокіміят … 212 202219 1 1 0 бл.1933
Тахіатаський хокіміят … 23 42960 1 0 0 28.09.1971
Загалом Нукус 166591 1215448 14 26 137 16.02.1925

Бозатауський район скасований 11 лютого 2004 року. Його територія включена до Кеґейлійського та Чимбайського районів.[7]

18 листопада 2010 року сільський схід Беґжап Ходжейлійського району переданий у підпорядкування Шуманайському району.[8]

  1. Раніше існував у 1926—1963 роках, до 1957 — Шаббазький
  2. Раніше існував у 1926—1959 під назвою Кара-Узяцький
  3. Раніше існував у 1926—1963 роках.
  4. Раніше існував у 1928—1963 під назвою Тахта-Купирський.
  5. Раніше існував у 1926—1963 роках.

Населені пункти

Станом на 1 січня 2011 року в республіці налічується 14 міст, 26 міських селищ і 137 сільських сходів громадян.

Міста

Міські селища

Незалежницький рух

Серед національно налаштованої інтелігенції шириться рух за від'єднання Каракалпакстану від Узбекистану. Основними причинами є самобутність каракалпаків, відносна віддаленість республіки від Ташкента, а також неприділення центром уваги основним проблемам Каракалпакстану: екологічним проблемам, зокрема забрудненню довкілля, осушенню Аралу, поганим соціальним умовам тощо. Офіційний Ташкент всіляко заперечує існування в республіці серйозних сепаратистських настроїв.

Джерела

Посилання

Примітки
  1. СОАТО (рос.)(узб.) Архівовано з першоджерела 25 червня 2013.
  2. Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность населения союзных республик СССР и их территориальных единиц по полу(рос.)
  3. Якщо район був ліквідований, потім знову утворений, вказана дата останнбого утворення. Джерело: статті про райони.
  4. Без частини території Бозатауського району, приєднаної у 2004 році. Площа Бозатауського району подана окремо.
  5. Враховуючи територію сільського сходу громадян Беґжап, переданої Шуманайському району в 2010 році.
  6. Без території сільського сходу громадян Беґжап, включеної до Шуманайському району в 2010 році.
  7. Постановление Кенгаша Олий Мажлиса Республики Узбекистан от 11.02.2004 г. N 598-II «О предложении Жокаргы Кенеса Республики Каракалпакстан об упразднении Бозатауского районного административно-территориального образования Республики Каракалпакстан»(рос.)
  8. Госкомстатом проведена работа по внесению изменений в справочник Система обозначений административно-территориального образования (СОАТО)(рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.