Карбонати природні

Відомо близько 120 видів природних карбонатів.

Більшість природних карбонатів у чистому вигляді безбарвні; за наявності Fe, Mn, Cu колір може бути брунатним, рожевим, жовтим, зеленим тощо. Твердість 3–5. Густина 1,5–8. У воді, за винятком карбонатів лужних металів, нерозчинні. Майже всі К. п. при нагріванні розкладаються, не плавлячись, на оксид відповідного металу та діоксид вуглецю.

Виділяють: бікарбонати — кислі солі, гідрокарбонати — основні солі, безводні і водні нормальні карбонати, складні карбонати. Особливе місце серед природних карбонатів займають ураніл-карбонати. У природних карбонатів найпоширенішими є катіони Са²⁺, Mg²⁺, Na⁺, Fe²⁺. Рідше зустрічаються карбонати Ва, Sr, Mn, Pb, Zn, Cu. Катіони Na⁺, K⁺, а також (NH₄)⁺ частіше утворюють бікарбонати або подвійні солі. Відомий ряд флуорокарбонатів.

Для природних карбонатів характерні числ. ізоморфні ряди в осн. обмеженої змішуваності. Безперервний ізоморфізм виявляють пари Fe²⁺-Mn²⁺ і Mg²⁺-Fe²⁺. Більша частина природних карбонатів кристалізується в моноклінній і ромбічній, рідше — в тригональній, гексагональній та ін. сингоніях. Поширене явище поліморфізму. Найчастіше зустрічаються природні карбонати, що кристалізуються в структурі кальциту (магнезит, родохрозит, сидерит, доломіт, смітсоніт) або арагоніту (стронціаніт, вітерит, церусит). Важлива діагностична ознака карбонатів — розчинність в соляній кислоті (HCl).

Природні карбонати — характерні жильні мінерали гідротермальних середньо- і низькотемпературних родовищ (свинцево-цинкових, бляклорудних, арсенідних та ін.). Багато природних карбонатів мають метасоматичну природу, утворюючись у ході повторних процесів карбонатизації, що супроводжують ряд рудних процесів. При цьому утворюються специфічні навколорудні породи (лиственіти, березити тощо). Карбонати природні — звичайні мінерали кір вивітрювання.

Механізми утворення природних карбонатів різні:

• хемогенний і біогенний (процеси осадження з вод озер і морів - вапняк, доломіт, природна сода);
• метаморфізм вапняків і доломітів (утворення мармуру);
• гідротермальний;
• кристалізація з магми; (карбонатіческіе лави і карбонатити в кільцевих лужно-ультраосновних інтрузіях);
• карбонізація навколорудних гірських порід;
• вивітрювання силікатних порід в сухому кліматі.

Природні карбонати використовуються в будівництві в якості будівельних матеріалів і як сировина для виробництва цементу. Карбонати деяких металів (міді, свинцю, цинку, стронцію, рідкоземельних елементів) використовуються як руди.

• Карбонатні породи
• Список мінералів
• Карбонатозація

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.

• Карбона́ти приро́дні // ЕСУ