Карел Аппел

Карел Аппел (нід. Karel Appel; 25 квітня 1921, Амстердам 3 травня 2006, Цюрих) нідерландський живописець, скульптор, графік, художник прикладного мистецтва.

Карел Аппел
нід. Karel Appel

Народження 25 квітня 1921(1921-04-25)[1][2][…]
Амстердам, Нідерланди
Смерть 3 травня 2006(2006-05-03)[3][1][…] (85 років)
  Цюрих
Поховання
Країна  Нідерланди[4][5]
Навчання Королівська академія витончених мистецтв в Антверпеніd і Royal Academy of Artd
Діяльність художник, скульптор, художник-гравер, художник-монументаліст, ілюстратор, поет, кераміст
Напрямок живопис
Член The 8th Street Clubd
Твори The Discoveryd і Anti-Robotd[6]
Нагороди

Zilveren Anjerd (2006)


 Карел Аппел у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах

Біографія

У 19401943 навчався в Академії мистецтв в Амстердамі. Перша персональна виставка відбулась у 1946 році у Гронінгені. У період творчого становлення зазнав впливу Пабло Пікассо, Анрі Матісса і, особливо, Жана Дюбюффе. У 1948 році став одним із засновників інтернаціонального об'єднання «Кобра», названого за першими літерами трьох європейських столиць Копенгагена, Брюсселя, Амстердама. Художники цього об'єднання, яке проіснувало до 1951 року, прагнули максимальної спонтанності, розкутості творчого акту. Орієнтація на дитячий малюнок у роботах Аппела періоду «Кобри» проявилася у великих спрощених формах і яскравих кольорах («Питаючі діти», 1949; «Первинні форми», 1950; «Пара», 1951, усі — Амстердам, музей Стеделейк). У 1950 році оселився у Парижі. У 1951 ним був розписаний кафетерій музею Стеделейк в Амстердаме, у 1956 році — реставраційний зал у тому ж музеї, а у 1958 — ресторан ЮНЕСКО у Парижі. Знайомство з абстрактним експресіонізмом під час поїздки у США в 1957 році суттєво вплинуло на Аппела. У серіях «Оголені» (1962), «Сутичка» (1964), «Обличчя-пейзажі» (1977) зображувальний мотив розчиняється у потоках густих мазків, що перекривають обширні поверхні.

У поліхромній скульптурі, у літографіях Аппел дотримувався тих самих принципів спонтанності, проголошених «Коброю». Живописні роботи кінця 1970-х виконані у стриманішій манері: фарби сірих, коричневих, темно-зелених тонів накладаються короткими щільними мазками (серії «Поля», 1979; «Вікна», 1980). У період 1980-х творчість Аппела поєднується із новим напрямком «вільної фігуративності».

Карел Аппел
Жаба і кіт
Наосіма, Японія
Карел Аппел
Жаба з парасолькою, 2001
Гаага, Нідерланди
Карел Аппел
Дивлячись крізь відчинене вікно, 2001
Утрехт, Нідерланди

Примітки

Література

  • Lambert J.-C. Appel, œuvres sur papier. Paris, 1988
  • Ragon M. Appel, de Cobra à un art autre. Paris, 1989.
  • Европейское искусство: Живопись. Скульптура. Графика. — Энциклопедия: В 3 т. — М. : Белый город, 2006.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.