Карел Полачек

Карел Полачек (чеськ. Karel Poláček), (22 березня 1892, Ричнов-над-Кнежноу 21 січня 1945, Глівіце) чеський прозаїк, гуморист, журналіст, сценарист.

Карел Полачек
чеськ. Karel Poláček
Народився 22 березня 1892(1892-03-22)[1][2][…]
Rychnov nad Kněžnoud, Східно-Чеська область[3][4][5]
Помер 21 січня 1945(1945-01-21)[1] (52 роки)
Гливиці, Генеральна губернія, Німеччина
Країна  Долитавщина
 Чехословаччина
Національність чехи
Місце проживання Prague XIIId[6]
Діяльність письменник, сценарист, журналіст
Alma mater Юридичний факультет Карлового університетуd[5]
Мова творів чеська[2]
Брати, сестри Arnošt Poláčekd і Zdeněk Poláčekd
У шлюбі з Ada Poláčkovád
Нагороди

 Карел Полачек у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах

Біографія

Карел Полачек народився 22 березня 1892 року в сім'ї єврейського купця. Карел навчався в гімназії, але погано. Згодом перейшов до середньої школи в Празі, яку закінчив у 1912 році. Потім навчався на юридичному факультеті Карлового університету. Працював юрисконсультом. Під час Першої світової війни служив на Сербському та Галицькому фронтах. Після війни Карел Полачек працював у Чехословацькому комітеті з імпорту та експорту, але втратив роботу після того, як висміяв офіс в одному з коротких оповідань під назвою «Колотач». Він розповів про сім'ю, яка успадковує карусель, але через гіпербюрократичну службу імпорту / експорту вони не в змозі продати її за кордон.

Йозеф Чапек запропонував йому підтримку в 1920 році. Полачек почав співпрацювати з редакцією сатиричного журналу. Потім він почав писати короткі оповідання, художні історії. У 1922 році брати Чапеки познайомили його з редактором «Lidové noviny» (популярної газети того часу). У газеті були опубліковані його художні оповідання та популярний серіал під назвою «Суднічки» («Судді»; жартівливі історії про судову систему.) Його роботи публікувались у цій газеті до початку нацистської окупації.

Карел Полачек пішов працювати в єврейську релігійну громаду. Близько кінця 1943 року його перевели до концтабору Терезіенштадт, а потім перевезли до Освенцима. Помер у таборі Глівіце 21 січня 1945 року

Твори

«Нас було п'ятеро», скульптура в Рихнов-над-Кнежноу

Романи представляють найбільш автентичні цінності чеської міжвоєнної прози. Карел Полачек був близький до гуманістичного кредо свого покоління письменників, таких як Карел Чапек та Франтишек Лангер. Він відображає у своїх романах глибоку трагедію дрібнобуржуазного, містечкового життя, в якому перемагає лицемірство та духовна бідність.

Романи і оповідання

  • Povídky pana Kočkodana, 1922
  • Mariáš a jiné živnosti, 1924
  • 35 sloupků, 1925
  • Lehká dívka a reportér, 1926
  • Povídky izraelského vyznání, 1926
  • Bez místa, 1928
  • Dům na předměstí, 1928
  • Muži v ofsajdu, 1931
  • Hráči, 1931
  • Hlavní přelíčení, 1932
  • Okresní město, 1936
  • Hrdinové táhnou do boje, 1936
  • Povídky izraelského vyznání, 1926
  • Podzemní město, 1937
  • Deník se žlutou hvězdou
  • Hedvika a Ludvík a jiné povídky
  • Vyprodáno, 1939
  • Hostinec U kamenného stolu, 1941
  • Michelup a motocykl
  • Bylo nás pět, 1946

Дитяча література

  • «Едудант і Францимор»/Edudant a Francimor, 1933

Збірки

  • Židovské anekdoty, 2004
  • Soudničky, 1999
  • O humoru v životě a v umění, 1928
  • Lidé před soudem, 1938
  • Doktor Munory a jiní lidé, 1935—1939

Сценарії фільмів

  • Muži v offsidu
  • Obrácení Ferdyše Pištory
  • Dům na předměstí
  • Hostinec U kamenného stolu
  • Bylo nás pět
  • Načeradec
  • U nás v kocourkově
  • Edudant a Francimor

Публіцистика

  • Život ve filmu, 1927 (есе)
  • Žurnalistický slovník, 1934
  • Metempsychóza čili stěhování duší, 1936
  • Ze soudní síně, 1956

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.