Карильйон дзвіниці Михайлівського Золотоверхого собору

Карильйон дзвіниці Михайлівського Золотоверхого собору або Михайлівський карильйон — карильйон, встановлений на дзвіниці Михайлівського Золотоверхого монастиря у Києві у 1998—99 рр., перший в Україні[1].

Карильйон дзвіниці Михайлівського Золотоверхого собору, Київ, 2008

Історія виготовлення і дзвони

У період 1998—99 років з завершенням робіт з відновлення Михайлівського Золотоверхого собору в Києві на його дзвіниці було встановлено карильйон.

Михайлівський (Київський) карильйон заввишки близько 40 м, має у своєму складі 51 дзвін — вагою від 2 кг до 8 тонн. Усі дзвони виготовлені (відлиті) в Україні в 1997—99 роках за спеціально розробленими технологіями — на київському заводі «Ленінська кузня», а найбільші і найважчі на Нововолинському ливарному заводі. Клавіши самого́ карильйону зробили на заводі ім. Антонова в Києві. Розробляли, налаштовували і встановлювали дзвони на Михайлівській дзвіниці фахівці ТОВ «Благовіст» і корпорації «Укрреставрація».

Сім найбільших дзвонів під'єднані як до основної клавіатури, так і до ножної, що дає можливість людині керувати всіма дзвонами, виконуючи при цьому і складні ритмічні передзвони, найрізноманітніші музичні твори.

Особливості Київського карильйону
Дзвони Київського карильйону, вид знизу

Унікальність Михайлівського карильйону полягає в двох аспектах: по-перше, це вперше у православному світі застосовано хроматичний набір дзвонів, сполучених із фортепіанною системою клавіш; по-друге, Михайлівський карильйон є найбільшим зібранням дзвонів у одному місці не лише в Україні, а й в усьому пострадянському просторі.

Наявність хроматичного набору дзвонів перетворила Михайлівську дзвіницю на міські куранти з щогодинним музичним супроводом. За добу виконуються теми з 24 мелодій, кожна з яких відповідає певному часу — загалом близько 20 творів, які підбирала спеціально створена комісія, переважно з духовного і класичного українського репертуару, але є також і світські (наприклад, уривок з народної, тобто такої, що стала народною, пісні «Гей, наливаймо повнії чаші…», щоправда, з 2-го рядка, щоб бій дзвонів не асоціювався з мирськими втіхами); щоопівдня і щоопівночі звучить Гімн України. Щочверть години лунає передзвін.

Ця сучасна електронно-механічна система керується з комп'ютерного пульта. Комп'ютерна програма автоматично, до 2099 року, керуватиме курантами, враховуючи годинні поправки в зимово-літні періоди, високосні роки.

Годинник дзвіниці, який працює в поєднанні з карильйоном станом на грудень 2008 року «випереджає» фактичний час на три хвилини, оскільки у перші дні роботи годинника в дзвіницю влучила блискавка, пошкодивши проводку й годинниковий механізм, підпорядкований комп'ютерній програмі, а полагодити механізм «своїми силами» співробітникам комплексу і запрошеним майстрам не вдалося.[1]

Управління вручну, тобто безпосереднє керування дзвонами карильйону здійснюють в Києві 2 кваліфікованих дзвонаря, таке мале число фахівців і необхідність спеціальної музичної підготовки для гри на карильйоні в наш час[коли?] не сприяє поширенню популярності інструменту в державі і навіть породжує пропозиції від'єднати дзвони від клавіатури.[1]

Перелік мелодій для карильону

Галерея
  • Деталь Київського карильйону
  • Дзвони Київського карильйону
  • Найбільший дзвін Київського карильйону
  • Кабіна з клавіатурою для гри на Київському карильйоні
  • Кабіна з клавіатурою для гри на дзвонах

Виноски
  1. Бондарчук Лілія Відродили — і забули. Намісник Михайлівського Золотоверхого собору — про карельйони, неповернуті мощі св. Варвари та про неуважність держави // «Україна Молода», № 243 за 24 грудня 2008 року
  2. Про мелодії для курантів дзвіниці Михайлівського Золотоверхого собору. Архівовано 14 серпня 2014 у Wayback Machine. Рішення Київської міської ради № 22 від 26 травня 1998 року.

Джерела і посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.