Карліс Бренценс

Карліс Бренценс (латис. Kārlis Brencēns; 6 травня 1879 - 30 квітня 1951) — латвійський художник, один із найбільш значущих латвійських вітражистів [2].

Карліс Бренценс
Kārlis Brencēns
Народження 6 травня 1879(1879-05-06) або 1879[1]
Мадлієнська волостьd, Латвія
Смерть 30 квітня 1951(1951-04-30)
Поховання Лісовий цвинтар (Рига)
Національність латиш
Країна Латвія
Навчання Санкт-Петербурзька державна художньо-промислова академія імені О. Л. Штігліца
Діяльність митець
Відомі учні Соколенко Григорій Олександрович

Біографія

Карліс Бренценс народився 6 травня 1879 року в Мадлієнській волості Ліфляндської губернії, Російської імперії (нині - Огрський край Латвії ) в родині ремісника. Двоюрідний брат - художник Едуард Бренценс.

Навчався в Мадлієнській парафіяльній школі і Ризькій Миколаївській гімназії. Закінчив з відзнакою Центральне училище технічного малювання барона О. Л. Штігліца (1903).

Вивчав вітражне мистецтво і техніку розпису по склу, стажувався в Паризькій майстерні художнього розпису скла Фелікса Годена (1904-1907), виконував вітражі за ескізами Ежена Грассі. Будучи стипендіатом, займався малюнком і живописом в Академії де ла Гранд Шомьер, відвідував лекції з історії мистецтва і прослухав курс анатомії.

Викладав художню обробку скла і вітраж у майстерні в Центральному училище Штігліца (1907-1920)[3], був керівником художнього відділення Цесіської ремісничої школи (1921-1924), педагогом Латвійської академії мистецтв (1923-1951), професор (1947).

Брав участь в роботі художнього гуртка «Рукіс» і мистецького об'єднання «Садарбс» (1924-1939), член Спілки художників Латвії (з 1944)[4].

Помер 30 квітня 1951 року в Ризі.

Творчість

До кінця 1910-х - початку 1920-х років в роботах К. Бренценса відчувається вплив стилю модерн і неокласицизму, в подальшому художник перейшов до традиційних форм.

Найбільш відомі роботи в жанрі фігурного живопису, портрета, ню, натюрморту: «Портрет жінки в чорному капелюсі» (1918), «Портрет пані Бренцене» (1924), «Чорна бахрома» (1925), «Весняний Цесіс» (1928), «Оголений» (1929), «Червоний купальник» (1939), вітражі: «Півень в снігу» (1903), «Крішьяніс Валдемарс» (близько 1912), «Замок світла» і «Лачплесіс» (1930).

Карліс Бренцас брав участь в роботах над декоративним оформленням декількох станцій Московського метрополітену, писав публіцистичні статті в періодичних виданнях. Його перу належать книги «Геометричний малюнок» (1924) і «Як працювали старі майстри» (1938).

Література

Посилання

Джерела
  • Bērziņa M. Kārlis Brencēns, izdevniecībā „Neputns“, 2008. ISBN 978-9984-807-27-0

Примітки
  1. reproduction right
  2. Red. Romis Bēms. Latviešu tēlotāja māksla. 1860 - 1940. Rīga: Zinātne, 1986. 158.lpp
  3. О.В. Лопатина. Витраж с изображением святой Урсулы из собрания ГМИИ имени А.С. Пушкина. К истории класса живописи на стекле Центрального училища технического рисования барона фон А.Л. Штиглица в Санкт-Петербурге // Стекло Восточной Европы с древности до начала XX века. : Сборник статей. — СПб : Нестор-История, 2015. — С. 321-326. — ISBN 978-5-4469-0666-6.
  4. Māksla un arhitektūra biogrāfijās / [atb. red. Andris Vilsons, Anita Vanaga; zin. red.: Velta Holcmane … [u.c.]; fotogr.: Aivars Lode, Mārtiņš Salna]. 3. sēj. A-Kal. — Rīga : Latvijas enciklopēdija, 1995 : (Latvijas karte). — 255 lpp. : il. ; 24 cm. — (Latvija un latvieši). ISBN 5-89960-058-6 Grāmata Skata formas Eksemplāri (латис.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.