Соколенко Григорій Олександрович

Григорій Олександрович Соколенко (нар. 17 квітня 1928, Веселий Кут — пом. 2016) — український живописець, член Спілки художників України з 1968 року[1].

Соколенко Григорій Олександрович
Народження 17 квітня 1928(1928-04-17)
Миколаївська обл., Українська СРР, СРСР
Смерть 2016
Країна  СРСР
 Україна
Навчання Дніпровський театрально-художній коледж і Латвійська академія мистецтв
Діяльність художник
Вчитель Погрібняк Микола Степанович, Ārijs Skrided, Яніс Тільбергс і Карліс Бренценс
Член Національна спілка художників України
Нагороди

Біографія

Народився 17 квітня 1928 року в селі Веселому Куті (тепер Миколаївська область, Україна). 1949 року закінчив Дніпропетровське художнє училище (навчався у Миколи Погрібняка, Олександра Куко), 1955 року — Державну Академію мистецтв Латвійської РСР (вчителі з фаху Арій Скріде, Яніс Тільбергс, Карліс Бренценс)[1]. Член КПРС з 1961 року.

Протягом 1971—1974 років був першим директором Запорізького художнього музею[2]. 1988 року нагороджений медаллю «Ветеран праці»[1]. Жив у Запоріжжі, в будинку на вулиці 40-річчя Радянської України № 80, квартира 121. Помер у 2016 році[2].

Творчість

Працював у галузі станкового живопису та монументального мистецтва. Серед робіт:

  • «Торгівля скіфів із греками» (1956);
  • «Соняшники» (1957);
  • «Життя піонерів» — розпис у Палаці піонерів, Запоріжжя (1959, у співавторстві з Леонідом Орленком);
  • «Запорожці біля Дніпра» — вітраж у магазині «Перлина», Запоріжжя (1964);
  • «Сучасний міжпланетний радіозв'язок», «Радіо служить людям» — мозаїка у технікумі, Запоріжжя (1965, у співавторстві з Леонідом Орленком);
  • «Весняна пісня», мозаїка у кафе «Марічка», Запоріжжя (1966, у співавторстві з Леонідом Орленком та Анатолієм Скрипкою);
  • «Геракл» — декоративний рельєф у спортзалі з важкої атлетики, Запоріжжя (1966);
  • «Вітраж життя», «Бандурист» в палаці культури «Тітан» Запоріжжя (1974);
  • «Людину славить праця» — декоративний рельєф (шамот) на фасаді будинку курсів Облпрофради в Запоріжжі (1975);
  • «Земле, земле, кавуни» (1990, натюрморт);
  • «Булочка» (1991);
  • «Радість — веселка» (1995);
  • «Дніпро і пуща Золота».

Брав участь у всеукраїнських виставках з 1964 року.

Примітки
  1. Запорізька організація Національної спілки художників України.
  2. Щотижневик «Миг». Сергій Томко. Культурний та мистецький код родини Соколенків.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.