Карл Ангерштайн

Карл Ангерштайн (нім. Karl Angerstein; 4 грудня 1890, Мюльгаузен — 20 вересня 1985, Мюнхен) — німецький офіцер, генерал-лейтенант люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Карл Ангерштайн
нім. Karl Angerstein
Народився 4 грудня 1890(1890-12-04)
Мюльгаузен, Erfurt Government Regiond, Саксонія, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 20 вересня 1985(1985-09-20) (94 роки)
Фельдкірхен, Мюнхен, Верхня Баварія, Баварія, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність військовослужбовець
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання  Генерал-лейтенант Люфтваффе
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден дому Гогенцоллернів
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач в золоті з діамантами

Біографія

25 вересня 1911 року поступив в 87-й піхотний полк. У червні-серпні 1914 року пройшов льотну підготовку в 3-му авіазагоні. Учасник Першої світової війни. 2 листопада 1914 важко поранений, після одужання служив в 52-му і 23-му польових авіазагонах. 10 червня 1916 року знову важко поранений. З 3 жовтня 1917 року командир 18-ї бомбардувальної ескадрильї.

У березні-вересні 1919 року — командир ескадрильї в прикордонній охороні «Північ». 1 жовтня 1919 року поступив на службу в поліцію. З 1 травня 1922 року — командир поліції порядку в Дойч-Айлау, з 1 грудня 1922 року — в Штумі. З 1 травня 1924 року — експерт з повітряного транспорту в поліцай-президії Магдебурга, з 15 жовтня 1924 року — директор служби повітряного спостереження поліції порядку Магдебурга. 1 травня 1933 року призначений Германом Герінгом інспектором прусської повітряної поліції. З 15 жовтня 1934 року —директор авіаційної служби в Мюнхені. 1 липня 1935 року переведений в люфтваффе. З 1 квітня 1937 року — офіцер для особливих доручень при головнокомандувачі люфтваффе, з 1 липня 1937 року — командир групи 155-ї, потім 158-ї (76-ї) бомбардувальної ескадри.

Учасник Польської кампанії. З 3 листопада 1939 року — командир 2-ї групи 77-ї бомбардувальної ескадри. З 9 січня 1940 року — командир 28-ї, з 17 липня 1940 року — 1-ї бомбардувальної ескадри «Гінденбург». Учасник Французької кампанії і боїв на радянсько-німецькому фронті. З 2 березня 1942 року — офіцер для особливих доручень при головнокомандувачі люфтваффе, з 9 липня 1942 року — вищий начальник училищ бомбардувальної і штурмової авіації. 15 червня 1943 року призначений виконувачем обов'язків командира 1-го авіакорпусу, який вів бойові дії в районі Сімферополя. 8 листопада 1943 року переведений в резерв ОКЛ, а 4 лютого 1944 року призначений генералом для особливих доручень у штаб генерала Вальтера фон Унруга (ОКВ). 25 жовтня 1944 року відряджений в Імперський військовий суд, з 20 січня 1945 року — суддя. 8 травня 1945 року взятий в полон американськими військами. 30 червня 1947 року звільнений.

Звання

Нагороди

Перша світова війна

Міжвоєнний період

Друга світова війна

Бібліографія
  • Das I. Fliegerkorps am Kuban-Brückenkopf und auf der Krim zur Unterstützung der Heeresgruppe A (17. Armee) bei den Verteidigungsoperationen vom 24.6. bis 15.11.1943, Karlsruhe 1946 (im Auftrag der VS-Amerikaner)

Література
  • Karl Friedrich Hildebrand: Die Generale der deutschen Luftwaffe 1935—1945, Teil II, Band 1: Abernetty–v.Gyldenfeldt, Biblio Verlag, Osnabrück 1990, ISBN 3-7648-1701-1, S. 16–17.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.