Карл Бюхер

Карл Бюхер народився в родині робочого Фрідріха Бюхера і його дружини Христіани, які займалися сільським господарством в містечку Кірбург. З 1863 по 1866 роки хлопчик відвідував гімназію в місті Гадамар та згодом в 1866—1869 роках глибоко почав вивчати історію та філософію в Боннському і Геттінгенському університеті. Через декілька років в 1970 році отримав степінь доктора наук, захистив в Боннському університеті десиртацію «Quaestionum Amphictyonicarum specimen. De gente Aetolica Amphictyonicae participe».[7]

Досягнувши освіти, Карл працював домашнім вихователем і вчителем гімназії. Протягом 1878—1880 років формувався редактором відділу економічної та соціальної політики в газеті «Frankfurter Zeitung».

У 1881 році отримав посаду доцента кафедри політичної економії та статистики в Мюнхенському університеті. Влітку 1882 року був призначеним простим доктором статистики в Дерптському університеті і в цьому ж році одружився на Емілії Міттермаєр. У Дерптні працював на кафедрі етнографії, географії та статистики в якості наступника, зосередившись практично саме на статистиці.

Восени 1883 року Карл Бюхер отримав кафедру політичної економіки і грошей в Базельському університеті. У 1890 року став доктором етнічного господарства в політехнікумі в Карлсруе.[8] Протягом 2-х років, в 1892 році, Бюхер став доктором державної економіки на філософському факультеті Лейпцизького університету і пропрацював на цій посаді до 1921 року. У 1902—1903 роках Карла Бюхера призначили деканом філософського факультету, а в 1903—1904 роках — ректором Лейпцизького університету.

Бюхер вважав, що суспільство розвивалося поступово, з часом протікаючи періоду сільського господарства в відсутності розміну, муніципального господарства . Він також розділив економічну історію на три етапи її розвитку: 1) домашнє (натуральне, самодостатнє) господарство; 2) міське (ремісниче просте товарне) господарство; 3) народне (ринкове) господарство.[9] На початку 90-х років в роботі «Виникнення народного господарства» стверджував, що давнина і раннє середньовіччя були в періоді природного господарства. Подібним способом, Бюхер акцентував увагу на різницю серед стародавнім господарством та економікою капіталістичного періоду. Всупереч висновків Бюхера історики, у фокусі інтересу яких, були проблеми суспільно-фінансової події давнього періоду, у цій кількості Юліус Белох, Едвард Майєр, а також Роберт Фон Пельман.

В області мистецтвознавства Карл Бюхер відомий як автор знаменитої книги «Arbeit und Rhythmus» (Лейпциг, 1896, 6-е видання-1924). У цій системі систематично аналізуються звукові та мовні матеріали, накопичені в процесі чистого економічного дослідження, особливо в процесі вивчення найдавнішої форми трудових об'єднань. Досліджуючи виробничий процес і технологію диких народів, Бюхер дійшов висновку, що на ранніх стадіях свого розвитку творчості, музика та поезія були органічно пов'язані, але домінуючою та вирішальною була робота. У цій книзі зображено походження музичних звуків від дотику інструментів, а також розглядаються вірші з основними робочими піснями. Зображено метод використання «Пісні праці» для великої кількості робітників у Європі, Африці та країнах Східної Азії. Книга написана яскравою та зрозумілою мовою і викликає інтерес у читачів. Це корисно для експертів-істориків, етнологів, соціологів, культурологів та економістів. До книги увійшла стаття Олександра Денілевського «Їжа і люди».[10]

У числі академічних праць Карло Бюхера можливо відзначити:

• «Die Frauenfrage im Mittelalter» (Тюбинген, 1882)
• «Die Arbeiterfrage im Kaufmannstand» (Берлин, 1883)
• «Die Bevölkerung von Frankfurt am M. im XIV und XV Jahrhundert» (т. I, Тюбинген, 1886)
• «Von den Produktionsstätten des Weihnachtsmarktes» (Базель, 1887)
• «Basels Staatseinnahmen und Steuervertheilung 1878—87» (Базель, 1888)
• «Die Bevölkerung des Kantons Baselstadt am 1 XII 1888» (Базель, 1890)
• «Die Wohnungs-Enquete in der Stadt Basel von 1—19 II 1889» (Базель, 1891)
• «Das russische Gesetz über die in Fabriken und Manufakturen arbeitenden Minderjährigen vom 1 Juni 1882» (в «Jahrb. für Nationalökonomie», новое изд., 8 т.)
• Бюхер К. Возникновение народного хозяйства: публичные лекции и очерки / ред. и пер. И. М. Кулишер — 5-е изд. испр. и доп., пер. по 16-му нем. изд. 1922 г. — Пг.: Akademia, 1923.

• Ковальчук, В.  Молода історична школа та соціальний напрям в економічній теорії/ В'ячеслав Ковальчук // Вісник Тернопільського національного економічного університету. — 2013. — Вип. 3